Попри заяви про «свободу дій» та домовленості про «припинення вогню», ситуація на півдні Лівану залишається вкрай напруженою. 23 вересня внаслідок атаки смертоносного безпілотника загинув ізраїльський сержант Ідан Фокс, що стало черговим підтвердженням невпинних бойових дій. Ця подія яскраво ілюструє значний розрив між політичними деклараціями та жорстокою реальністю на лінії фронту.


Дисонанс між політикою та оперативною реальністю

Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу, виступаючи на засіданні уряду, заявив, що «порушення „Хізбалли“ руйнують припинення вогню. Ми діємо за правилами, які погодили зі США, а також з Ліваном, і це означає свободу дій для запобігання безпосереднім загрозам та загрозам, що формуються». Однак, за словами ізраїльських військових, які діють безпосередньо в Південному Лівані, ситуація набагато складніша. Вони описують дисонанс: з одного боку – чітке розуміння загрози та прагнення до контакту з противником, з іншого – обмеження, що диктуються політичним керівництвом.


Для ізраїльського суспільства це означає постійну напругу, адже принцип підпорядкування армії державній владі є наріжним каменем демократії, але водночас він може призводити до фрустрації серед військових, які прагнуть швидкого та рішучого просування. Важливо розуміти, що політичне керівництво балансує між оперативними потребами та ширшими дипломатичними цілями, що не завжди очевидно для тих, хто перебуває на передовій.


Виклики для ЦАХАЛу та тактика «Хізбалли»

Основне завдання ЦАХАЛу залишається незмінним: «очищення» території до так званої «Жовтої лінії», що, за всіма оцінками, триватиме кілька тижнів. Зі свого боку, «Хезболла» всіма силами намагається завадити переговорам між Ізраїлем та Ліваном і затримати очищення зони безпеки та сіл на півдні країни. Ця робота є виснажливою та складною, вимагаючи часу та ресурсів.


Бойовики «Хізбалли» активно використовують цивільне населення як живий щит, що перетворює процес очищення території на надзвичайно складне та небезпечне завдання для ЦАХАЛу. Це є не лише воєнним злочином згідно з міжнародним правом, а й суттєво уповільнює просування військ, збільшуючи ризики для мирних мешканців. Важливо розуміти, що «Хезболла» використовує будь-яку паузу в бойових діях для відновлення своїх можливостей, переміщення бойовиків на південь для евакуації поранених та перегрупування сил. «Звісно, вони не організовують у цей час прапори миру», – зазначив один із джерел у безпекових структурах.


Нова загроза: дрони-камікадзе та успіхи ЦАХАЛу

Попри виклики, ЦАХАЛ демонструє значні успіхи в операції з очищення. Були знищені тисячі терористичних інфраструктур, виявлені склади зброї, а лише за останні два тижні ліквідовано 46 терористів. Проте, ізраїльські військові стикаються з новою тактичною загрозою, до якої ще не знайдено повного рішення – це дрони-камікадзе. Ці безпілотники запускаються з великої відстані, несуть оптичні волокна, що запобігають електронному глушінню, та надзвичайно ускладнюють їх ідентифікацію та перехоплення. Хоча вони можуть нести невеликі заряди, вони становлять значну та постійну загрозу. ЦАХАЛ атакував лабораторії, де терористи збирали ці дрони.


У відповідь на ізраїльські дії, «Хезболла» ввечері заявила, що продовжить атакувати сили ЦАХАЛу, розцінюючи це як «легітимну відповідь» на «тривалі порушення перемир’я з боку ворога, його атаки та постійну окупацію ліванської території». Терористична організація наголосила, що не покладатиметься на «провальну дипломатію» і що «люди цієї землі є справжньою гарантією протидії цій агресії та перемоги над окупацією».


Наслідки для ізраїльського тилу

Тим часом, в ізраїльському тилу знову лунають сирени. Близько 14:00 було активовано сигнали тривоги в низці населених пунктів Західної Галілеї, а згодом ЦАХАЛ повідомив про перехоплення трьох безпілотників, що проникли з Лівану. Речник ЦАХАЛу арабською мовою, Авіхай Адраї, опублікував попередження про евакуацію для мешканців сіл Міфдун, Шукін, Йогмор, Арнун, Зутар аль-Гарбія та Табніт, закликаючи їх віддалитися щонайменше на кілометр від своїх районів через порушення «Хізбаллою» угоди про припинення вогню.


Для ізраїльського суспільства це означає постійну загрозу безпеці північних регіонів та необхідність адаптуватися до тривалої конфронтації, де ворог свідомо ігнорує норми міжнародного права та використовує цивільних. Це рішення може призвести до подальшого посилення напруги та вимагатиме від уряду розробки нових стратегій захисту цивільного населення та інфраструктури.


Наразі військові розуміють, що вони перебувають у стані безперервної війни, навіть якщо вона загорнута у визначення «припинення вогню». Вони продовжують діяти в селах, виявляти протитанкові пускові установки, щоб запобігти прямим обстрілам жителів півночі, і просуваються метр за метром, очікуючи наступних вказівок від політичного керівництва. Це підкреслює складність управління конфліктом, де політичні цілі та оперативні потреби постійно перебувають у напруженні.