20 квітня 2026 року Мировий суд Тель-Авіва виніс вирок у справі про обвал паркінгу на вулиці Ха-Барзель у районі Рамат-Хаяль, що стався майже десять років тому. Головного інженера-проектувальника Ханоха Цахара, якому нині 91 рік, засуджено до шести місяців умовного ув'язнення, штрафу та виплати компенсацій родинам загиблих. Це рішення викликало дискусії, оскільки, попри визнання судом "високого рівня недбалості", обвинувачений уникнув реального тюремного терміну через стан здоров'я.


Трагедія сталася 5 вересня 2016 року, коли значна частина підземного паркінгу обвалилася. Унаслідок катастрофи загинули шість будівельників: Олег Мішалов, Олег Якубов, Руслан Іскаков, Айяд Мааруф, Дуабша Мухаммад та Денис Діянцо, ще 23 особи отримали поранення. Паркінг, розрахований на близько 500 паркувальних місць, перебував на завершальній стадії будівництва і мав відкритися незабаром. На момент обвалу на його даху проводилися роботи з благоустрою, включаючи розсипання ґрунту для майбутнього саду та доріжок. Також планувалося, що над ним пройде лінія легкого метро, що створювало додаткові навантаження, з якими, як виявилося, конструкція не впоралася.


Суд під головуванням заступника голови Мирового суду Тель-Авіва судді Ора Маммона визнав Цахара та його партнерство "Міллер Шнабель Цахар і партнери" винними у шести випадках заподіяння смерті з необережності та інших злочинах, пов'язаних із заподіянням тілесних ушкоджень з необережності. За результатами повного судового розгляду, суд встановив, що відповідальність за обвал лежить на Цахарі, оскільки він спроектував стелю без дотримання обов'язкових стандартів, не провівши навіть базових розрахунків. Проектна несуча здатність була більш ніж удвічі нижчою за необхідну, що робило будівлю небезпечною вже на етапі планування. Були також виявлені інші інженерні недоліки, зокрема невідповідність стандарту із запобігання ланцюговим обвалам, що призвело до масштабного руйнування.


Суддя зазначив, що дії Цахара характеризувалися неякісними робочими процесами, відсутністю належної розрахункової документації, виконанням лише часткових або навіть "уявних" розрахунків без належного документування. Усі ці фактори свідчать про високий рівень недбалості.

Попри серйозність висновків, вирок виявився значно м'якшим, ніж міг би бути. Прокуратура Ізраїлю сама визнала, що якби не вік та медичний стан Цахара, діапазон покарання починався б із шести років реального ув'язнення. Дві медичні експертизи, представлені як захистом, так і обвинуваченням, підтвердили, що його стан здоров'я не дозволяє відбувати тюремне ув'язнення.


Це рішення не залишилося без критики. Хоча п'ять із шести родин загиблих прийняли пояснення, представник родини Руслана Іскакова різко виступив проти, застерігаючи, що відсутність реального покарання може спровокувати наступну трагедію. Захист, зі свого боку, представив Цахара як досвідченого інженера, випускника Техніону, офіцера інженерних військ, учасника багатьох проектів та члена стандартних комісій, який зробив значний внесок у будівельну галузь Ізраїлю. Його син розповів, що після трагедії світ батька "обвалився": офіс закрився, родина зіткнулася з фінансовими труднощами, а сам він переніс інсульт і втратив короткочасну пам'ять.


У підсумку, Ханоха Цахара засудили до шести місяців умовного терміну з випробувальним періодом у три роки. Також на нього накладено штраф у розмірі 25 000 шекелів, який має бути виплачений 25 частинами, починаючи з червня 2026 року. Крім того, він повинен виплатити по 200 000 шекелів кожній із шести родин загиблих, що становить загальну суму 1,2 мільйона шекелів, розділену на 12 платежів. На партнерство накладено додатковий штраф у 25 000 шекелів.


Попри вирок, залишається відкритим питання про справедливість покарання, враховуючи, що суд сам визнав трагедію одним із найсерйозніших будівельних інцидентів в Ізраїлі, якого можна було уникнути. Суддя Ор Маммон у своєму рішенні зауважив, що у сфері проектування будівель життя людей залежать від рішень однієї особи, тоді як в Ізраїлі відсутній орган, який би перевіряв проекти до їх реалізації. Рекомендації комісії Зайлера вже вказували на ці ризики раніше, але їх часткове впровадження, схоже, не запобігло катастрофі.