Тривожна динаміка: зростання підліткової злочинності

Центр досліджень та інформації Кнесету оприлюднив нові дані, що свідчать про різке погіршення ситуації з правопорядком серед молоді. Згідно зі звітом, у 2024/25 році було відкрито кримінальні справи щодо понад 7 700 підлітків віком до 18 років. Для порівняння, у попередній період цей показник становив 6 800 осіб, що демонструє зростання на 14% лише за один рік. Ще більш показовою є статистика підозрюваних: їхня кількість збільшилася з 5 400 до 6 800 осіб.

Структура правопорушень та рівень насильства

Загальна кількість правопорушень серед неповнолітніх зросла на 22%, перевищивши позначку у 21 000 інцидентів порівняно з 17 500 у попередній період. Аналіз Walla показує, що 20% від усіх відкритих справ стосуються фізичного насильства проти особи (без урахування злочинів сексуального характеру). Структура злочинів виглядає наступним чином: 36% — порушення громадського порядку, 22% — майнові злочини, 7% — правопорушення у сфері безпеки, 7% — моральні злочини, 4% — сексуальні злочини та 6% — інші категорії.

Реакція законодавців та заходи безпеки

Голова Комісії з прав дитини, депутат Каті Штріт, ініціювала проведення екстреного засідання, на якому вимагатиме від урядових структур звіту про виконання попередніх рекомендацій. За її словами, комісія ще в жовтні 2025 року попереджала про ризик «епідемії» насильства, проте ситуація продовжує погіршуватися. Каті Штріт наголосила, що кожен випадок буде розглянуто під «мікроскопом», а відповідальні органи, включно з поліцією, мають надати пояснення щодо неефективності заходів стримування.

Соціальний контекст та довгострокові наслідки

Оприлюднена статистика відображає ширшу тенденцію до радикалізації молоді, що спостерігається в Ізраїлі протягом останнього року. Останні гучні інциденти, зокрема вбивство Яману Малка, а також регулярні напади в публічних місцях (як-от напад на інструктора з водіння у кварталі Гіват-га-Царфаті в Єрусалимі), стали каталізаторами для серйозної суспільної дискусії. Відсутність системного контролю в освітніх закладах та громадському просторі створює ґрунт для подальшої ескалації, що вимагає від держави не лише силових методів реагування, а й превентивної соціальної політики.