Саїф Абу Кашк, один з провідних активістів міжнародної ініціативи «Флотилія Стійкості», та його колега Тіаго Авіла, після звільнення з ізраїльського ув’язнення, виступили з низкою різких звинувачень на адресу Ізраїлю та підтвердили свій намір знову приєднатися до морського конвою, що готується прорвати морську блокаду Сектору Гази. У відповідь, Ізраїль готується до посилення своїх оборонних заходів, заявляючи про неприпустимість порушення законної блокади.

Повернення Активістів та Різкі Звинувачення

Саїф Абу Кашк, 44-річний палестинець, який проживає в Іспанії та має шведський паспорт, був звільнений 10 травня 2026 року вранці з в’язниці Шікма та депортований до Греції, звідки вилетів до Барселони. Одразу після приземлення він різко розкритикував Ізраїль, скаржачись на умови утримання. Абу Кашк заявив, що у слідчому ізоляторі чув «крики тортур, які здійснюють ізраїльські агенти», стверджував, що зазнав словесних нападів, а також «насильства з боку уряду-вбивці». Він також висунув звинувачення у «ґвалтуваннях» під час захоплення судна Військово-морськими силами Ізраїлю та «сексуальних знущаннях» під час ув’язнення.

Активіст назвав судові процеси проти нього в Суді Ашкелона та Окружному суді Беер-Шеви «незаконним судом уряду-вбивці». Він також висловив гостру критику на адресу уряду Швеції за, на його думку, недостатні зусилля щодо його негайного звільнення, на відміну від урядів Іспанії, Каталонії, Туреччини та Бразилії, які «рішуче заявили, що у випадку незаконного затримання проблема полягає не в процедурах, а в негайному звільненні». Абу Кашк звинуватив Ізраїль у «викраденні» учасників флотилії та застосуванні сили проти них, підкресливши, що «кожен, хто перехоплює судна за 700 морських миль від берега, є терористом». За його словами, ізраїльські слідчі неодноразово заявляли йому, що «Палестина не існує».

У своїх промовах Саїф Абу Кашк постійно звинувачував Ізраїль у «геноциді» в Газі, стверджуючи, що міжнародна спільнота дозволяє це через «безкарність». Він закликав до посилення міжнародного тиску, припинення проходження суден зі зброєю через європейські порти та продовження мобілізації студентів, профспілок та солідарних організацій по всьому світу. Активіст також розповів про свій протест під час допитів, коли він «вирішив припинити пити» через «безперервні образи та ґвалтування» та припинив розмовляти зі слідчими. Наприкінці свого виступу Саїф Абу Кашк заявив: «Ми не здамося. Ми працюватимемо щодня з усіма нашими ресурсами… і продовжимо боротьбу за вільну Палестину», підтвердивши намір повернутися до Туреччини, аби знову приєднатися до своїх колег.

Міжнародна Реакція та Плани «Флотилії Стійкості»

Тим часом, його колега Тіаго Авіла був депортований до Єгипту через прикордонний перехід Таба та вилетів на батьківщину до Бразилії. У ніч на 11 травня (за ізраїльським часом) він прибув до Сан-Паулу, де його, усміхненого, з рюкзаком і гітарою, у палестинській куфії на шиї, зустріла дружина, син та кілька десятків пропалестинських активістів, які вітали його як героя.

У штабі «Флотилії Стійкості», що збирається в Мармарісі, Туреччина, заявили, що звільнення Саїфа Абу Кашка та Тіаго Авіли є «перемогою для світової боротьби» та «доказом того, що постійний міжнародний та політичний тиск працює». Організатори флотилії наголосили, що «ця боротьба не закінчується звільненнями. Вона закінчується, коли система, яка їх створила, буде повністю демонтована». Вони згадали «тисячі інших ув’язнених» в Ізраїлі та відзначили «тортури та тривалі знущання проти Маруана Баргуті, ув’язненого ізраїльським режимом протягом 24 років». Фотографія Баргуті була помітна за спиною Абу Кашка під час його виступу в аеропорту.

Наразі 57 суден «Світової флотилії Сумуд» стоять на якорі в Мармарісі, Туреччина, готуючись до відновлення спроби дістатися до Гази. Паралельно в Університеті Мугла Сіткі Кочман, приблизно за 50 км на північ від Мармаріса, відбувся симпозіум на тему «Громадянський опір геноциду: Світова флотилія Сумуд та міжнародне право». Дослідники та юристи аналізували правові механізми тиску на Ізраїль та ізраїльтян, включаючи потенційні процедури в Міжнародному кримінальному суді. Організатори флотилії зажадали від Європейського Союзу та Греції притягнення до відповідальності за «співпрацю» та закликали до негайних санкцій проти Ізраїлю за «незаконне викрадення», «геноцид» та «тривалі порушення прав людини».

Відповідь Ізраїлю та Безпекові Заходи

У відповідь на ці заяви та підготовку, Ізраїль активно готує свої Військово-морські сили (ВМС) та Службу тюрем Ізраїлю (ШАБАС), посилюючи їх спеціальними підрозділами для запобігання спробам прориву до Гази. Ізраїльські офіційні особи називають цю ініціативу «флотилією провокаторів». Міністерство закордонних справ Ізраїлю зробило офіційну заяву: «Ізраїль не допустить жодного порушення законної морської блокади Гази». Ця позиція відображає рішучість Ізраїлю захищати свою безпеку та суверенітет, особливо в контексті триваючої загрози з боку терористичних угруповань у Секторі Гази.

Аналіз Ситуації: Правові та Безпекові Аспекти

Повторні спроби прориву морської блокади Гази створюють пряму загрозу суверенітету Ізраїлю та його безпековим інтересам. Морська блокада Гази, запроваджена Ізраїлем після захоплення влади ХАМАСом у 2007 році, є законним заходом міжнародного права, спрямованим на запобігання контрабанді зброї та матеріалів подвійного призначення, що можуть бути використані для терористичних цілей. Звинувачення у «геноциді», «тортурах» та «сексуальних знущаннях», висунуті активістами, хоч і рішуче відкидаються Ізраїлем, посилюють міжнародний тиск та можуть вплинути на дипломатичні відносини та підтримку Ізраїлю на світовій арені. Ці звинувачення також використовуються як інструмент делегітимізації ізраїльських дій та подальшого розпалювання антиізраїльських настроїв.

У довгостроковій перспективі продовження таких «флотилій» може призвести до подальшої ескалації напруженості у Східному Середземномор’ї. Юридичні ініціативи проти Ізраїлю, що обговорюються на симпозіумах та підтримуються організаторами флотилії, створюють негативний інформаційний фон та можуть бути використані для політичного тиску, незважаючи на складні перспективи їхнього успіху в міжнародних судах. Для Ізраїлю це означає постійну необхідність дипломатичної та безпекової роботи для обґрунтування законності своїх дій, захисту своїх громадян та протидії кампаніям дезінформації. Здатність Ізраїлю ефективно протистояти цим викликам є ключовою для збереження його безпеки та міжнародної позиції.