Криза довіри та «війна, що стала помилкою»

Дональд Трамп перебуває у центрі політичного шторму через військову кампанію проти Ірану, яка розпочалася близько двох місяців тому. Ще 6 квітня президент США в розмові з журналістами заявив, що «американський народ хоче бачити нас вдома», одночасно розкритикувавши іранську пропозицію щодо переговорів як недостатню. Вже наступного дня, 7 квітня, він несподівано оголосив про припинення вогню, яке пізніше було продовжене без визначеної дати завершення. Попри запровадження морської блокади для економічного тиску на Тегеран, президент визнав, що досягнення остаточної угоди залишається під питанням.

Суспільне невдоволення досягло критичних показників. Згідно з опитуванням, опублікованим Washington Post та ABC, 61% американців вважають рішення про початок війни помилковим, тоді як лише 19% назвали її успішною. Для порівняння, навіть під час війни в Іраку у 2006 році, коли загинули понад 2400 американських солдатів, рівень невдоволення був нижчим (59%). У поточному конфлікті, попри меншу кількість жертв (13 загиблих військових), громадська думка налаштована вкрай скептично.

Економічні наслідки: пальне як тригер невдоволення

Економічна ситуація в США погіршилася внаслідок кризи в Ормузькій протоці, яка спричинила стрибок цін на нафту. Середня вартість бензину на американських АЗС досягла 4,3 долара за галон (3,78 літра) — це найвищий показник з липня 2022 року. Пересічний американець зараз витрачає на 1,32 долара більше за кожен галон порівняно з періодом до початку воєнних дій.

Результати опитування демонструють глибину проблеми: четверо з десяти американців змушені скорочувати витрати або менше подорожувати. Близько 40% респондентів заявили, що їхній економічний стан погіршився відтоді, як Дональд Трамп повернувся до Білого дому на початку минулого року. Лише 22% опитаних задоволені діями президента щодо стримування вартості життя, що свідчить про глибокий розрив між політичними амбіціями адміністрації та реальністю домогосподарств.

Розкол у Республіканській партії та реакція на риторику

Республіканська партія демонструє ознаки внутрішнього розколу через війну. Хоча 79% республіканців вважають рішення про початок війни правильним, лише 46% оцінюють її як успішну. Особливо показовою є реакція на пост президента від 7 квітня, де він погрожував «знищити цивілізацію», якщо Іран не піде на угоду. Близько 76% усіх респондентів негативно сприйняли цю заяву, причому навіть серед прихильників руху MAGA підтримка була неоднозначною: лише 57% оцінили її позитивно, тоді як серед інших республіканців 79% висловили негативну реакцію.

Рівень підтримки президента згідно з опитуваннями Reuters та Ipsos впав до 34%, що є найнижчим показником за його другий термін. Це падіння на 2% порівняно з попереднім тижнем ставить під загрозу його позиції перед виборцями, які очікували виконання передвиборчих обіцянок не втягувати країну в нові війни.

Загроза втрати Конгресу

Вибори до Конгресу, заплановані на 3 листопада, сприймаються як референдум щодо діяльності президента. Республіканці, які наразі утримують мінімальну перевагу в Палаті представників (218 проти 212 місць) та в Сенаті (53 проти 47), побоюються найгіршого сценарію. Як повідомляє видання Politico, партійні лідери дедалі більше переймаються можливістю втрати контролю над обома палатами. Поєднання економічного тиску, падіння рейтингів та відсутності чіткого дипломатичного успіху з Іраном створює вразливу позицію для республіканців напередодні «проміжних виборів».