Навіть в умовах оголошеного перемир'я, Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) продовжує інтенсивні операції в межах визначеної «Жовтої лінії» на півдні Лівану, що охоплює 55 ліванських сіл. Ці дії є частиною стратегії Ізраїлю щодо забезпечення безпеки своїх північних кордонів, що безпосередньо стосується й українців, які проживають в країні та чиї родини часто перебувають у прикордонних районах.

 

За даними ізраїльських військових джерел, головне завдання підрозділів – інженерне облаштування території вздовж усієї лінії, зокрема за допомогою важкої техніки, такої як бульдозери D9. Мета полягає у знищенні та підриві об'єктів у районах, які вже були очищені від бойовиків. Військові прагнуть закріпитися на стратегічно важливих ділянках, щоб створити надійну зону безпеки, з якої буде легше захищатися, коли мешканці повернуться до віддалених від кордону частин південного Лівану.

 

Однак операції залишаються вкрай небезпечними. У районах, які ще не були повністю розміновані, залишається багато вибухових пристроїв. Лише за останні дні ці міни забрали життя старшого прапорщика запасу Барака Калфона та сержанта першого класу запасу Лідора Пората. Наразі невідомо, чи були ці вибухові пристрої закладені до чи після початку перемир'я, але припускається, що це сталося раніше. ЦАХАЛ ретельно розслідує обидва інциденти та переглядає процедури для роботи в умовах крихкого перемир'я. Військові наголошують, що їхня мета – рухатися лише вперед, не відступаючи.

 

ЦАХАЛ та його підрозділи використовують численні, зокрема засекречені, технологічні засоби для протидії мінним полям та контрольованої перевірки будівель. Зазначимо, що вибухові пристрої часто встановлюються на узбіччях доріг або на маршрутах, які раніше не використовувалися. Деякі з них активуються дистанційно, інші – при безпосередньому контакті.

 

Військові розглядають поточну стартову позицію для переговорів як кращу порівняно з попередніми раундами. Проте залишаються невирішені питання. З одного боку, ізраїльські війська фізично перебувають на глибині 6-10 кілометрів у ліванській території, де вони очищають та переформатовують місцевість. З іншого боку, існують значні обмеження на застосування вогню за межами «Жовтої лінії». Водночас, ЦАХАЛ очікує, що до укладення угоди, яка передбачатиме роззброєння Хизбалли або початок цього процесу, війська залишатимуться глибоко на території, попереджаючи повернення ліванських мешканців.

 

ЦАХАЛ також прагне закріпити правила перемир'я таким чином, щоб дозволити атакувати будь-яку загрозу для своїх військ, навіть за межами «Жовтої лінії». З моменту набрання чинності перемир'я таких атак поки що не було. У системі безпеки розуміють, що найближчими днями ізраїльські сили міцно закріпляться на «Жовтій лінії» і контролюватимуть вогонь там так само, як у Секторі Газа. ЦАХАЛ прагне створити механізм забезпечення, контролю та нагляду за перемир'ям для реагування на будь-які потенційні загрози.

 

Основні розбіжності наразі стосуються дій за межами «Жовтої лінії». ЦАХАЛ більше не атакує Бейрут, але доля території між «Жовтою лінією» та Лінією Літані залишається невизначеною. ЦАХАЛ сподівається отримати дозвіл на атаки в рамках створюваного механізму контролю. Крім того, військові враховують, що Хезболла також адаптується, збирає розвідувальні дані про укріплення ЦАХАЛу на «Жовтій лінії» та в усьому регіоні, використовуючи місцевих мешканців.

 

На думку джерел у ЦАХАЛі, попередня ситуація, що склалася після операції «Стріли Півночі», розчарувала Хизбаллу, оскільки тоді ізраїльські сили мали свободу наступальних дій на півдні Лівану та в інших місцях, хоча й не перебували так глибоко на території, як зараз. Тоді ЦАХАЛ атакував, коли вважав за потрібне, не втягуючись у ракетні обстріли з боку Хизбалли. Більше того, з моменту «Стріл Півночі» до початку поточної кампанії ЦАХАЛ ліквідував понад 400 бойовиків Хизбалли. Північне командування розуміло, що Хезболла досягла своєї «межі терпимості» і захоче відреагувати. Саме тому початковий план атаки на Іран передбачав спочатку удар по Хизбаллі, що зрештою не було схвалено політичним керівництвом. Отже, ЦАХАЛ, безумовно, прагне зберегти свої війська на місці, розбудовуючи механізм забезпечення, який дозволить завдавати ударів якомога глибше вглиб території. Водночас, у ЦАХАЛі вважають, що наразі доцільно реалізувати варіант переговорів.