Магістратський суд Тель-Авіва ухвалив рішення про зняття заборони на публікацію імені підозрюваного у гучній справі про сексуальне насильство, фігурантками якої є Ши-Лі Атарі та Наама Шахар. Згідно з постановою судді Равіт Пелег Бар-Даян, ім’я фігуранта буде оприлюднено 17 травня 2026 року о 10:00 ранку. Це рішення підбиває риску під тривалими судовими суперечками щодо права громадськості на інформацію та права підозрюваного на захист приватності до моменту пред’явлення офіційних звинувачень.

Контекст справи та передумови судового рішення

Рішення суду стало результатом напружених слухань, оскільки сторони не змогли дійти згоди щодо термінів самостійно. Ця справа базується на свідченнях двох жінок, Наами Шахар та Ши-Лі Атарі, які звинувачують чоловіка у насильницьких діях сексуального характеру, що відбулися з різницею у роки. Судова заборона на публікацію імені підозрюваного, відома як гаг-ордер, діяла тривалий час, викликаючи дискусії про баланс між захистом репутації особи до винесення вироку та правом потерпілих на справедливість та публічне висвітлення.

Адвокат Моше Вайс, який представляє інтереси підозрюваного, під час засідання клопотав про відтермінування зняття заборони на два тижні. Захисник аргументував це необхідністю підготувати клієнта до публічного виступу, стверджуючи, що підозрюваний має намір дати інтерв’ю. Вайс наголосив: «Ми не обирали медійну арену, судові процеси не ведуться в медіа. Ши-Лі Атарі вже неодноразово давала інтерв’ю, як і Наама Шахар, тоді як наш клієнт зберігав мовчання. Ми не отримали можливості надати відповідь. Він опинився в ситуації, коли змушений публічно висловитися».

Позиції сторін: PR-кампанія чи захист психологічного стану?

Позиція захисту щодо відтермінування розкриття імені була зустрінута різкою критикою з боку представників потерпілих. Адвокатка Шира Кідар, яка представляє потерпілих, різко заперечила проти аргументів захисту, підкресливши, що підозрюваний не потребує часу на «підготовку», оскільки вже активно працює над медійним висвітленням своєї позиції. Пізніше адвокат Ошрат Кірма, також представляючи потерпілих, заявила, що клопотання про відкладення публікації не є добросовісним. За її словами, підозрюваний, попри перебування під домашнім арештом, фактично веде «піар-кампанію», намагаючись вплинути на громадську думку, замість того, щоб займатися психологічною підготовкою до розкриття імені.

Сама Ши-Лі Атарі під час засідання не стримала сліз, назвавши дії підозрюваного «маніпуляцією» та спробою вибудувати власну PR-кампанію на тлі травми потерпілих: «Скільки часу я можу чекати? У мене немає сил. Я маю мовчати, поки він говорить?». Вона назвала дії підозрюваного «цирком», наголосивши, що він маніпулює системою, поки вона змушена роками переживати наслідки травми. Наама Шахар, у свою чергу, наближається до свята Шавуот та особистих подій у житті, що робить кожну хвилину затримки для неї ще більшим випробуванням.

З іншого боку, адвокат Моше Вайс наполягав на необхідності відстрочки, посилаючись на важкий психологічний стан свого підзахисного. Він стверджує, що після того, як заборону на публікацію було порушено раніше, підозрюваний опинився в ситуації, де був змушений виступати у ЗМІ для захисту своєї репутації через відсутність інших юридичних інструментів. Для оцінки стану підозрюваного до процесу залучено районного психіатра. Захист попередив про ризик суїцидальної поведінки та загострення психологічного стану підозрюваного після оприлюднення його особистих даних, що стало ключовим аргументом для встановлення тижневого дедлайну.

Історія звинувачень: свідчення Наами Шахар та Ши-Лі Атарі

Справа базується на свідченнях двох жінок. Наама Шахар повідомила, що інцидент стався близько чотирьох років тому після спільного відпочинку в барі. За її словами, після вживання напоїв вона відчула запаморочення та нудоту. Згодом вона опинилася в квартирі підозрюваного, де, за її твердженням, він скористався її станом, коли вона просила лише про можливість поспати на дивані. Згідно з версією Шахар, підозрюваний запросив її до своєї кімнати, після чого вчинив напад, поки вона перебувала у стані, що унеможливлював контроль над власним тілом. Вона прокинулася поруч із ним наступного ранку.

Ши-Лі Атарі подала скаргу щодо інциденту, який, за її словами, стався у 2011 році. Вона стверджує, що підозрюваний, який погодився провести її додому, напав на неї на парковці будівлі, де вона мешкала.

Юридичний аналіз та наслідки для ізраїльського суспільства

Рішення суду про публікацію імені підозрюваного в резонансних справах про сексуальне насильство часто стає тестом для правової системи Ізраїлю. З одного боку, закон намагається мінімізувати шкоду для репутації особи до того, як провину буде доведено в суді. З іншого боку, коли потерпілі публічно розповідають свої історії, виникає дисбаланс, який судді намагаються нівелювати через поетапне зняття обмежень. Ситуація навколо справи Наами Шахар та Ши-Лі Атарі демонструє складний баланс між правом громадськості на інформацію та захистом психічного здоров’я обвинуваченого, що гарантується законом.

Представниця прокуратури, адвокат Вайсенберг, зазначила, що тиждень — це розумний термін для підготовки, тому сторона обвинувачення погодилася з рішенням суду. Очікується, що після 17 травня 2026 року дискусія перейде з площини судових процедур у площину публічного обговорення, що вимагатиме від правоохоронних органів швидкого процесуального прогресу. Цей випадок підкреслює зростаючу важливість прозорості та відповідальності у суспільстві, а також чутливість до потреб потерпілих, які прагнуть справедливості. Джерело: Walla