Скасування судової заборони на розголошення імені

Юваль Вільнер, 38-річний музикант із Тель-Авіва, більше не захищений анонімністю у справах про тяжкі сексуальні злочини. Суддя мирового суду Тель-Авіва Ровіт Пелег Бар Даян ухвалила рішення про зняття заборони на публікацію імені підозрюваного 17 травня 2026 року. Це рішення стало результатом спільного клопотання потерпілих — Шай-Лі Атарі та Наами Шахар, а також прокуратури та Асоціації центрів допомоги постраждалим від сексуального насильства. Суд дійшов висновку, що ризик суїцидальних намірів з боку підозрюваного, який раніше був підставою для приховування його особи, більше не є актуальним. Після оголошення вердикту Вільнера звільнили з-під домашнього арешту, проте наклали заборону на виїзд із країни терміном на 30 днів.

Історія боротьби Шай-Лі Атарі та Наами Шахар

Шай-Лі Атарі, відома ізраїльська діячка культури та постраждала під час теракту 7 жовтня у Кфар-Азі, де загинув її чоловік, боролася за право розкрити ім’я свого кривдника протягом 15 років. Справа за її заявою, поданою ще у 2011 році, була свого часу закрита через нібито брак доказів. Проте після виходу журналістського розслідування програми «Хашпіа» («Викриття») кримінальне провадження було відновлено. Атарі відкрито заявила, що протягом півтора десятиліття була змушена жити в умовах самоцензури, приховуючи ім’я людини, яка, за її словами, жорстоко вчинила насильство, поки той продовжував будувати кар’єру, користуючись «силою, грошима та повагою».

Наама Шахар, друга потерпіла, повідомила про напад, що стався близько чотирьох років тому. За її словами, під час відпочинку в барі вона відчула нездужання, після чого підозрюваний запропонував їй відпочити в його помешканні, де, як вона стверджує, вчинив сексуальне насильство, поки вона перебувала у стані, що не дозволяв їй чинити опір. Шахар наголосила, що дізнавшись про те, що людина, яка її зґвалтувала, перебуває у центрі медійної уваги залишаючись неназваною, вона прийняла рішення боротися за справедливість, щоб захистити інших потенційних жертв.

Юридичні аспекти та хід розслідування

Юридичний процес супроводжувався напруженими засіданнями та зверненнями до Верховного суду. 6 травня 2026 року в поліцейській дільниці «Лев Тель-Авів» відбулася двогодинна очна ставка між підозрюваним та Наамою Шахар. Під час судових розглядів суддя Пелег Бар Даян критично висловилася щодо тривалості процесу, назвавши затягування справи «тортурами» для учасників. Представники сторони захисту, зокрема адвокат Моше Вайс, в результаті погодилися на зняття заборони на публікацію імені. Для самих потерпілих цей крок став переломним моментом — можливістю зняти «ізоляційну стрічку» зі своїх вуст, про що емоційно заявила Атарі під час одного з засідань.

Суспільний резонанс

Громадська підтримка, яку отримали жінки під час судових засідань, стала ключовим фактором їхньої стійкості. Близько 100 активістів зібралися біля будівлі суду, щоб підтримати Шахар. Виступаючи перед присутніми, вона наголосила на важливості солідарності: «Для того, щоб подати скаргу, потрібне ціле село, і ви — це село». Ця подія підкреслила системну проблему в ізраїльському суспільстві, де потерпілі часто вимушені нести тягар сорому та приховування, тоді як підозрювані зберігають репутацію. Тепер, коли ім’я Юваля Вільнера оприлюднено, справу передано для подальшого розслідування та прийняття рішення про пред’явлення обвинувального акта.