Офір Кац, голова парламентської коаліції, офіційно подав законопроєкт про розпуск 25-го скликання Кнесету. Цей крок було здійснено за повної підтримки лідерів усіх фракцій, що входять до урядового блоку. Головна мета ініціативи — перехопити політичне лідерство та самостійно визначити дату майбутніх виборів, мінімізуючи ризики для чинного кабінету міністрів. Голосування за цей документ у першому читанні заплановане на наступну середу. Лідер опозиції Яїр Лапід оперативно відреагував на подію у мережі X, зазначивши готовність своєї політичної сили до перегонів.

Причини політичного розколу та роль релігійних фракцій

Рішення про саморозпуск стало результатом глибокої системної кризи всередині коаліції, де ключовим дестабілізуючим фактором виступила позиція ультраортодоксальних партій. Духовний лідер партії Дігель га-Тора, рабин Дов Ландау, публічно закликав депутатів розпочати процедуру розпуску парламенту. Після цього литовська гілка блоку Ягадут га-Тора припинила будь-яку координацію голосувань з партнерами. Основною точкою напруження стало питання закону про звільнення від призову до ЦАХАЛу. Рабин Дов Ландау прямо заявив, що більше не має довіри до прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, що фактично позбавило уряд стабільної підтримки в законодавчому органі.

Скасування резонансних ініціатив та «Закону про призначення»

На тлі підготовки до виборів коаліція була змушена зняти з порядку денного всі спірні законопроєкти, включаючи скандальний «Закон про призначення». Цей документ мав надати уряду безпрецедентні повноваження щодо кадрової політики в силових та юридичних структурах. Проєкт передбачав право кабінету міністрів призначати та звільняти генерального прокурора, комісара державної служби, начальника Генерального штабу, голову ШАБАК та комісара поліції. Згідно з текстом ініціативи, усі поточні призначення на ці посади мали бути анульовані через 100 днів після формування нового уряду, якщо міністри не приймуть іншого рішення. Наразі через відмову ультраортодоксів підтримувати цей курс, майбутнє реформи залишається заблокованим.

Календарна боротьба: від вересня до жовтня

У кулуарах влади розгорнулася гостра дискусія щодо конкретної дати волевиявлення. Беньямін Нетаньягу намагається відтермінувати вибори на максимально пізній строк, розраховуючи на військові успіхи та дипломатичні прориви, які зможуть покращити його рейтинги. Проте всередині коаліції існують різні бачення: партія ШАС на чолі з Ар’є Дері наполягає на 1 або 15 вересня, оскільки ці дати припадають на місяць Елул, що може мобілізувати їхній релігійний електорат. Міністр фінансів Бецалель Смотрич вимагає дотримання оригінального графіка — 27 жовтня, побоюючись, що його партія не подолає прохідний бар’єр у разі поспіху. Як компромісний варіант розглядається 20 жовтня.

Юридичний механізм розпуску та перехідний період

Після схвалення законопроєкту в середу, документ буде передано до комісії Кнесету, яка остаточно затвердить дату виборів. З цього моменту парламент набуде статусу перехідного, що суттєво обмежить його законодавчі можливості та переведе роботу в режим нагляду за поточними справами. Чинний уряд продовжуватиме виконувати обов’язки до присяги нового кабінету. Ініціатива, яку очолив Офір Кац, запускає складний механізм підготовки Центральної виборчої комісії та виділення бюджетних коштів на проведення загальнонаціональної кампанії в умовах триваючої безпекової напруженості.