Повернення Аєлет Шакед: стратегічні дилеми

Аєлет Шакед, колишня міністерка юстиції, наразі спостерігає за політичною ареною з боку, оцінюючи перспективи майбутніх виборів. Протягом найближчого місяця їй належить вирішити: чи варто знову боротися за місце в Кнесеті, чи продовжити перерву в кар’єрі. Попри те, що на минулих виборах її партія «спалила» близько 57 тисяч голосів, не подолавши електоральний бар’єр, Шакед переконана у своєму потенціалі. Вона вважає, що за певних умов може принести два мандати, які стануть вирішальними для формування коаліції.

Аналіз її можливих кроків показує, що об’єднання Нафталі Бенета та Яїра Лапіда фактично закриває їй шлях до співпраці з ними. Водночас існують інші сценарії. Група активістів релігійного сіонізму пропонувала їй очолити нову партію «здорового правого спрямування», проте Шакед, ймовірно, відмовиться від створення чергового «іменного» списку. Серед реальних варіантів — участь у новій правій ініціативі, де фігурують імена Гілада Ардана, Моше Кахлона, Юлія Едельштейна та Шарен Гаскель. Також обговорюються менш імовірні сценарії: приєднання до Авігдора Лібермана як «другий номер» або, попри все, спроба влитися в блок Бенет-Лапід. Щодо можливого повернення до Лікуду, рішення залежить не стільки від Беньяміна Нетаньягу, скільки від позиції його дружини.

«Закон про Нухбу»: парламентська боротьба та конфлікти

На початку тижня Кнесет ухвалив «Закон про Нухбу», який регламентує судочинство над терористами, що брали участь у різанині 7 жовтня. Документ отримав підтримку 93 депутатів без жодного голосу «проти», ставши результатом рідкісної співпраці між коаліцією та опозицією. Над законопроєктом спільно працювали міністр юстиції Ярів Левін, голова комітету з питань законодавства Сімха Ротман та депутатка Юлія Маліновська («Ісраель Бейтейну»).

Однак за лаштунками точилася гостра боротьба. Юлія Маліновська різко розкритикувала ініціативу Ітамара Бен-Гвіра щодо смертної кари для терористів, назвавши її «піар-ходом». Вона заявила, що два закони не мають нічого спільного, а її спільний з Ротманом закон — єдиний, який реально працюватиме. Виникла цікава колізія: депутати від «Ісраель Бейтейну» свого часу підтримали закон Бен-Гвіра через передвиборчі зобов’язання, але тепер відкрито називають його «фейком». Коаліція пішла на крок, щоб розмежувати ці ініціативи: з «Закону про Нухбу» вилучили посилання на закон «Оцма Єгудіт», передавши повноваження щодо виконання вироків під нагляд юридичної радниці уряду Галі Багарав-Міари, що викликало гнів у таборі Бен-Гвіра.

Феномен Гадар Мухтар та атмосфера «кінця сезону»

Гадар Мухтар, яка стала зіркою «Лікудіади» в Ейлаті, тепер націлена на праймеріз у Лікуді. Для цього їй потрібен підпис Беньяміна Нетаньягу для скорочення необхідного стажу в партії (три роки). Її минулий досвід із партією «Цеїрім Боарім», яка отримала лише 9 тисяч голосів, змусив її змінити тактику на «міфкад» (вербування членів партії). Депутатка Талі Готліб стверджує, що Мухтар намагається записувати людей у Лікуд, навіть якщо вони не планують голосувати за партію. Опонентів дивує її політична гнучкість: від активістки «Єш Атід» до «бібістки»-релігійної правої.

Нинішня активність у Кнесеті багато в чому пояснюється наближенням виборів. Як зауважив один із високопоставлених міністрів, це «атмосфера кінця сезону». Депутати масово подають популістські законопроєкти, які не мають шансів на реалізацію, лише заради того, щоб здобути прихильність виборців на внутрішньопартійних виборах. Колишній спікер Кнесету Шевах Вайс називав це «декларативними законами» — ініціативами, мета яких лише заявити про позицію, а не ухвалити реальний закон.