Неофіційні передвиборчі перегони в Ізраїлі стартували за принципом «бім, бам, бум». Протягом одного тижня провідні політичні гравці представили свої перші медійні продукти, які демонструють методи роботи їхніх пропагандистських машин перед можливими виборами у вересні або жовтні.

Марнотратство союзу Беннета та Лапіда

Об'єднання колишнього прем'єр-міністра Нафталі Беннета з партією «Єш Атід» під керівництвом Яїра Лапіда забезпечило виборчому штабу фінансове вливання у розмірі десятків мільйонів шекелів. Отримані кошти партійне керівництво почало витрачати на масштабні, але суперечливі за своєю ефективністю заходи.

Першим кроком нової політичної сили стала презентація партії. Цей захід коштував сотні тисяч шекелів, а контроль над ним повністю належав представникам лівого крила «Єш Атід». Одразу після презентації штаб запустив масштабну кампанію зовнішньої реклами на білбордах вартістю в мільйони шекелів. Ця реклама була орієнтована на виборців партії «Лікуд». Проте проміжні результати виявилися невтішними: партійний рахунок спорожнів, а кількість мандатів у соціологічних опитуваннях зменшилася.

Тихий старт Гаді Айзенкота та медійна підтримка

Опонент Беннета, колишній начальник Генштабу ЦАХАЛ Гаді Айзенкот, обрав протилежну тактику. Його передвиборчий штаб працює в умовах обмеженого бюджету та нагадує аматорський гурток у місцевому культурному центрі. Замість пишних урочистостей Айзенкот проводить камерні зустрічі у квартирах виборців, розраховані на кількох сусідів, де пригощають простим магазинним пирогом, а сам політик демонструє стриману харизму, яку порівнюють із сухим печивом «Абаді».

Недолік фінансування та яскравої презентації компенсує лояльність ізраїльської преси. Журналіст Бен Шані протягом року супроводжував політика, створивши для програми «Увда» на 12-му каналі телебачення детальний матеріал. Попри те, що телевізійний продукт вийшов монотонним, він забезпечив Айзенкоту значне безкоштовне просування в ефірі, що викликало дискусії про необхідність скарги до Центральної виборчої комісії через ознаки прихованої політичної агітації.

Бюджетний вірус Нетаньягу та підтримка Ілона Маска

Прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу увійшов у виборчу гонку з одним недорогим відеороликом під назвою «Бібіст виходить із шафи». Незважаючи на дешеве виробництво та перебільшену гру акторів, відео миттєво поширилося в інтернеті.

Штаб глави уряду точно розрахував цільову аудиторію. Прихильники Нетаньягу організовано поширювали відео в соціальних мережах, а команда канцелярії домоглася публікації ролика на сторінці американського мільярдера Ілона Маска. Протягом триденних вихідних відео та його політичний посил стали головною темою обговорень за святковими столами, конкуруючи за популярністю з відомим сирним пирогом блогерки Даніель Аміт. Така активність демонструє, що плани опонентів на добровільний вихід Нетаньягу з політики в обмін на судове помилування не мають під собою підґрунтя.

Майбутній політичний розклад

Найближчим часом передвиборчий простір поповниться новими кампаніями. Очікується запуск агітації Авігдора Лібермана з його традиційними обіцянками, кампанії лідера партії «Релігійний сіонізм» Бецалеля Смотрича в ролі фінансового покровителя поселень Юдеї та Самарії, виступів голови лівого табору Яїра Голана, а також міжнародної роз'яснювальної кампанії міністра національної безпеки Ітамара Бен-Гвіра.

Поточні події свідчать про перехід ізраїльської політики у фазу жорсткої медійної боротьби, де візуальний контент та підтримка засобів масової інформації важать більше, ніж традиційні ідеологічні програми.