У ніч на 17 квітня 2026 року о 00:00 набув чинності режим припинення вогню між Ізраїлем та Ливаном. Про це раніше оголосив президент США Дональд Трамп, що стало результатом інтенсивних дипломатичних зусиль на тлі загострення ситуації на північних кордонах Ізраїлю.

 

Перемир'ю передували години активних бойових дій: Військово-повітряні сили ЦАХАЛу завдавали ударів по об'єктах "Хизбалли", а у відповідь бойовики угруповання обстрілювали ракетами ізраїльську північ. Для українців, які проживають в Ізраїлі, особливо в прикордонних районах, ця новина означає потенційне полегшення та зменшення прямої загрози, хоча й тимчасове, адже безпекова ситуація залишається чутливою.

 

Оголошення про припинення вогню відбулося після телефонної розмови Трампа з президентом Ливану Жозефом Ауном та прем'єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаніягу. Президент США також повідомив, що доручив віце-президенту Джей Ді Венсу, держсекретарю Рубіо та голові Об'єднаного комітету начальників штабів Дену Кейну працювати з обома країнами для досягнення "міцного миру" та запросив Ауна та Нетаніягу на спільну зустріч до Білого дому.

 

Президент Аун підкреслив першочергову важливість припинення вогню та висловив подяку Трампу, а також лідерам Саудівської Аравії, Єгипту, Катару та Йорданії за їхню роль у посередництві.

 

Представники "Хизбалли" в ліванському парламенті також прокоментували ситуацію. Хасан Фадлалла в ефірі телеканалу "Аль-Маядін" підтвердив готовність угруповання дотримуватися перемир'я за умови, що Ізраїль припинить бойові дії. Інший депутат від "Хизбалли", Ібрагім аль-Мусаві, в інтерв'ю AFP деталізував вимоги: перемир'я має бути всеосяжним, Ізраїль не повинен використовувати його для ліквідацій, а пересування ізраїльських сил у прикордонних районах має бути обмежене. Аль-Мусаві також подякував Ірану, заявивши, що перемир'я не відбулося б без серйозного ставлення Тегерана до питання припинення вогню в Ливані, порівнявши його зі ставленням до Ормузької затоки.

 

Зі свого боку, прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаніягу провів нараду вузького кабінету, де проінформував міністрів про свою згоду на заклик Трампа. У відеозверненні Нетаніягу наголосив на двох принципових вимогах Ізраїлю на переговорах: роззброєння "Хизбалли" та укладення "міцного мирного договору" – "миру з позиції сили". Він рішуче відкинув умови, на яких наполягала "Хезболла": повне відведення ізраїльських військ до міжнародного кордону та перемир'я за принципом "тиша в обмін на тишу". Нетаніягу заявив, що жодна з цих умов не прийнята і Ізраїль залишається в Ливані в "розширеній зоні безпеки".

 

За поточною інформацією, ЦАХАЛ збереже свої позиції на зайнятих територіях Ливану в десятикилометровій зоні, що простягається від Рас-Байди на узбережжі Середземного моря до сирійського Хермона. Це означає, що ізраїльські військові продовжать діяти не лише для запобігання безпосереднім загрозам, а й проти потенційних, що готуються, як це було в період з жовтня 2024 року по лютий 2026 року. Для українців, які інтегруються в ізраїльське суспільство, розуміння цих нюансів є ключовим для оцінки стабільності регіону та довгострокових перспектив безпеки.