Саудівська Аравія провела серію прихованих авіаційних ударів по території Ірану наприкінці березня. Ця операція, про яку раніше не повідомлялося, стала першим відомим випадком, коли Ер-Ріяд завдав безпосереднього військового удару по іранській землі. Інформацію про це агентству Reuters підтвердили двоє західних та двоє іранських посадовців, що свідчить про радикальну зміну в оборонній доктрині королівства.

Перші удари по території Ірану

Військово-повітряні сили Саудівської Аравії здійснили ці атаки як відповідь на агресію, яку країна зазнавала протягом війни. Джерела описують ці дії як «удар міра за мір», спрямований на стримування Тегерана. Традиційно королівство покладалося на «військову парасольку» Сполучених Штатів для захисту власного повітряного простору, проте бойові дії виявили вразливість цієї системи. Атаки підтверджують: країни Перської затоки, включаючи Саудівську Аравію, більше не обмежуються лише пасивною обороною, а переходять до активних контрзаходів.

Дипломатичний баланс: між жорсткістю та діалогом

Саудівська Аравія, на відміну від Об’єднаних Арабських Еміратів, які обрали більш войовничий шлях і мінімізували публічні контакти з Тегераном, діяла двовекторно. Ер-Ріяд підтримував постійний дипломатичний зв’язок з іранською стороною, зокрема через посла Тегерана в Саудівській Аравії. Напруга досягла піку 19 березня, коли міністр закордонних справ, принц Фейсал бін Фархан, офіційно заявив, що королівство «залишає за собою право на військові дії». Вже 22 березня Саудівська Аравія оголосила іранського військового аташе та чотирьох співробітників посольства персонами нон ґрата.

Шлях до деескалації

Дипломатичні контакти та загроза подальшої ескалації з боку Ер-Ріяда змусили Іран піти на поступки. Після саудівських ударів сторони провели інтенсивні переговори, що призвело до домовленостей про зниження напруги. Ця неофіційна «розрядка» набула чинності приблизно за тиждень до того, як Вашингтон та Тегеран узгодили припинення вогню 7 квітня. Колишній керівник розвідки Саудівської Аравії, принц Туркі аль-Фейсал, у колонці для Arab News пояснив таку поведінку керівництва: влада обрала стратегію «витримати біль», щоб захистити життя громадян, не втягуючи країну в повномасштабне руйнування.

Статистика атак та зміна джерел загрози

Міністерство оборони Саудівської Аравії зафіксувало суттєве зниження інтенсивності обстрілів після зміни тактики. Якщо в період з 25 по 31 березня країна прийняла понад 105 ракет та дронів, то з 1 по 6 квітня ця кількість впала до 25 одиниць. Західні розвіддані вказують на важливу деталь: безпосередньо перед припиненням вогню удари по Саудівській Аравії здійснювалися переважно з території Іраку, а не напряму з Ірану. Це свідчить про те, що Тегеран почав обмежувати прямі атаки, делегуючи їх своїм проксі-групам, тоді як саудівські удари продемонстрували готовність королівства до прямої відповіді.