Наймасштабніша атака на Москву за рік

Україна здійснила масований та безпрецедентний за останній рік наліт безпілотників на Москву та прилеглі райони. Згідно з даними, оприлюдненими владою Росії, загалом по країні було зафіксовано наліт 556 БПЛА, хоча реальна кількість випущених апаратів може бути вищою. Мер Москви Сергій Собянін підтвердив перехоплення 81 дрона безпосередньо над столичним регіоном. Це стало найбільшою атакою на російську столицю з початку повномасштабного вторгнення.

Наслідки для цивільної та військової інфраструктури

Російська влада повідомила про чотирьох загиблих у результаті атак: одного в Бєлгородській області та трьох у Підмосков’ї. Зокрема, губернатор Московської області Андрій Воробйов підтвердив загибель жінки в місті Хімки та двох людей у селищі Погорілки (Митищі). У самій Москві, за офіційними даними, загиблих немає, проте 12 осіб отримали поранення. Атаки спричинили пошкодження вхідної групи на нафтопереробному заводі, а також падіння уламків на території міжнародного аеропорту Шереметьєво, що вкотре призвело до порушення графіка польотів.

«Довгострокові санкції» Зеленського

Володимир Зеленський офіційно назвав ці дії «довгостроковими санкціями» України, спрямованими на припинення російської агресії. Президент України підкреслив, що такі заходи є цілком виправданою відповіддю на постійні обстріли українських міст, зокрема на нещодавній ракетний удар по Києву, який забрав життя 24 осіб, включаючи трьох дітей. Зеленський наголосив, що українські сили успішно долають високу щільність російської ППО, завдаючи ударів по цілях на відстані понад 500 кілометрів від кордону. Серед нещодавніх успішних операцій він назвав знищення літака-амфібії Be-200, гелікоптера Ka-27, систем ППО Панцир-С1 та Тор.

Контекст: від «перемир’я» до внутрішньої нестабільності

Поточні події відбуваються на тлі провалу короткострокового припинення вогню, яке було ініційоване Дональдом Трампом заради проведення параду 9 травня. Сам захід у Москві пройшов у «обрізаному» форматі — вперше за довгі роки без важкої військової техніки, що було сприйнято експертами як ознака слабкості режиму Путіна. На тлі військових невдач на фронті, економічних проблем та посилених заходів безпеки (про що свідчать звіти розвідок, на які посилається CNN), кремлівське керівництво продовжує демонструвати непоступливість, вимагаючи капітуляції України, попри зростаючу внутрішню напругу.