Дональд Трамп, колишній президент Сполучених Штатів Америки, 8 травня 2026 року офіційно оголосив про досягнення домовленостей щодо тимчасового припинення бойових дій між Україною та Росією. Режим тиші, за його словами, діятиме протягом трьох днів — з 9 по 11 травня. Ключовим елементом цієї угоди є повна зупинка будь-якої «кінетичної активності» на фронті та масштабний обмін полоненими у форматі «1000 на 1000».

Передумови та дипломатичні зусилля

Ініціатива Дональда Трампа виникла на тлі попередніх, переважно односторонніх, оголошень про припинення вогню з боку обох країн, які щоразу зривалися через взаємні звинувачення. За два дні до заяви Трампа, Росія оголосила про одностороннє припинення вогню, приурочене до Дня Перемоги. На початку тижня Україна також кинула виклик Москві, оголосивши власне одностороннє припинення вогню. Проте, попри ці декларації, обидві сторони взаємно звинувачували одна одну в численних порушеннях, які включали ракетні удари, атаки безпілотників та продовження бойових дій на лінії фронту. Ці події підкреслили складність досягнення та дотримання перемир’я без зовнішнього, авторитетного посередництва.

Трамп наголосив, що рішення про перемир'я стало результатом його прямого звернення до лідерів обох держав — президента Володимира Путіна та президента Володимира Зеленського, які підтвердили свою згоду на пропозицію. Дональд Трамп опублікував свою заяву на власній соціальній мережі «Truth», підкресливши: «Святкування в Росії присвячене Дню Перемоги, але так само і в Україні, оскільки вони також були частиною і великим фактором у Другій світовій війні». Він додав, що запит на перемир'я був поданий безпосередньо ним, і сторони погодилися на нього.

Реакція сторін та безпековий вимір

Президент Володимир Зеленський підтвердив факт переговорів, наголосивши, що для української сторони питання гуманітарного характеру залишаються першочерговими. У своєму Telegram-каналі президент України зауважив, що доля українських полонених, які мають змогу повернутися додому, є значно важливішою за будь-які символічні події на Червоній площі. Зеленський також додав, що Україна надала дозвіл на проведення параду в Москві, пообіцявши не спрямовувати озброєння в бік місця проведення урочистостей. Своєю чергою, радник Путіна, Юрій Ушаков, підтвердив, що російська сторона погодилася на ініціативу Трампа після телефонних дискусій з американським урядом.

Володимир Путін зустрічає цьогорічний День Перемоги в умовах посилених заходів безпеки через побоювання замахів та атак з боку України. У Москві та Санкт-Петербурзі паради проходять у скороченому форматі: вперше за багато років без використання важкої військової техніки, такої як танки чи балістичні ракети. У 15 регіонах Росії традиційні марші скасовано повністю. Окрім того, влада обмежила доступ до інтернету в столиці та залучила електронні системи перешкод для нейтралізації безпілотників. Кремль також суттєво обмежив присутність іноземних журналістів, фактично змушуючи їх покладатися на державні трансляції.

Політичний та економічний контекст

Ігор Гіркін, колишній офіцер ФСБ, який наразі перебуває в ув’язненні через критику дій російського керівництва, охарактеризував ситуацію як критичну. В аналітичному дописі він зазначив, що російська економіка перебуває під величезним тиском, а лідери держави більше переймаються збереженням власної влади, ніж майбутнім країни. Попри спроби демонстрації єдності, список іноземних гостей на параді виявився обмеженим: до Москви прибули лідери Білорусі, Лаосу, Малайзії та Словаччини.

Заява Дональда Трампа про перемир’я, особливо з нагоди Дня Перемоги, несе значний безпековий та політичний вимір. З одного боку, це є демонстрацією потенційної впливовості США у врегулюванні конфлікту, коли прямі домовленості між сторонами виявляються неефективними. Обмін 1000 полонених з кожного боку є важливим гуманітарним жестом, який може зменшити страждання тисяч родин.

Перспективи та можливі наслідки

Триденне перемир’я, навіть якщо воно буде повністю дотримане, є лише короткостроковою паузою в тривалому конфлікті. Його успіх або провал може вплинути на подальші дипломатичні зусилля. Дональд Трамп висловив надію, що «це є початком кінця дуже довгої, смертоносної та важкої війни», додавши, що «переговори щодо завершення цього основного конфлікту, найбільшого з часів Другої світової війни, тривають, і ми наближаємося до цього з кожним днем». Водночас, історія взаємних звинувачень у порушеннях попередніх домовленостей викликає сумніви щодо повної реалізації цього перемир’я. Якщо обмін полоненими відбудеться і військова активність дійсно припиниться, це може створити прецедент для майбутніх переговорів та зміцнити довіру, але ризик зриву залишається високим.