МЗС України надіслало офіційну ноту до Ізраїлю, в якій звинуватило місцеву владу у створенні умов для роботи «тіньового флоту» Росії. Згідно з документом, судна, що перебувають під міжнародними санкціями, систематично розвантажують у порту Хайфи зерно, викрадене з тимчасово окупованих територій України.


Механізм перевалки та претензії Києва

Київ стверджує, що російська компанія «Petrochleb-Kuban» здійснює незаконне транспортування агропродукції через перевалку «side-to-side» у Чорному морі. У ноті згадуються два конкретні випадки:


1. Судно «ABINSK» (IMO: 9303869) розвантажилося в Хайфі 12–14 квітня 2026 року. Попри офіційне попередження та запит на правову допомогу для затримання вантажу, ізраїльська сторона дозволила проведення операції.


2. Судно «PANORMITIS» (IMO: 9445021) увійшло до порту 26 квітня 2026 року з аналогічним вантажем.

Україна розцінює ці дії не як окремі інциденти, а як систематичну практику, що прямо суперечить заявленій підтримці територіальної цілісності України та підриває двосторонню довіру.


Позиція Ізраїлю та міжнародна реакція

Ізраїльські офіційні особи відкидають звинувачення, наголошуючи на відсутності належних доказів. За словами джерел, Україна не надала необхідної юридичної бази для блокування суден.


«Ми згодні допомагати в питанні викраденого зерна, проте від Києва не надходило належним чином оформленої інформації. Ми — правова держава, що потребує судового рішення для затримання вантажу», — зазначають у Єрусалимі, додаючи, що замість публічних заяв варто використовувати встановлені дипломатичні та правові канали.


Ситуація привернула увагу Європейського Союзу. Представник Єврокомісії підтвердив Euronews, що Брюссель обізнаний про прибуття «суден-привидів» до Ізраїлю та вже провів консультації з ізраїльським МЗС. ЄС засуджує будь-які дії, що сприяють фінансуванню російської військової агресії.


Аналіз наслідків

Ситуація створює серйозну напругу у відносинах між державами. Для Ізраїлю це виклик у площині дотримання міжнародного права та санкційної політики, де будь-яка неточність може призвести до вторинних санкцій або дипломатичних ускладнень з боку ЄС. Для України це питання не лише економічних збитків, а й збереження суверенітету, де кожен випадок ігнорування запитів на міжнародну правову допомогу поглиблює дистанцію між Києвом та Єрусалимом.