Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту, відомий як CBAM, завдає значного удару по металургійній галузі України, що вже призвело до втрати ринків збуту та скорочення виробництва. Ця ситуація починає привертати увагу в Європейському Союзі та західних медіа, які визнають серйозність наслідків для українських виробників в умовах повномасштабної війни.

 

Для українців, які проживають в Ізраїлі, ця новина має особливе значення, оскільки економічна стабільність та відновлення України є ключовими для майбутнього їхньої батьківщини. Збитки у ключових галузях, таких як металургія, що є важливим джерелом валютних надходжень, безпосередньо впливають на загальну спроможність країни протистояти агресії та відновлюватися, що, своєю чергою, впливає на перспективи повернення додому або підтримки рідних.

 

Як повідомляє видання Politico, посилаючись на матеріали РБК-Україна, впровадження CBAM спровокувало відмову європейських замовників від чинних контрактів. Хоча інструмент декларувався як кліматичний, він створив кризу для українських виробників. Лобісти сталеливарної та цементної промисловості в Європі підтримали CBAM, розглядаючи його як інструмент вирівнювання конкурентних позицій. Проте для України, яка прагне інтеграції в ЄС та долає наслідки війни, ця мита має вкрай важкі наслідки.

 

Генеральний директор підприємства «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо зазначив, що після введення нових правил європейські клієнти почали масово скасовувати замовлення. Це призвело до втрати доступу на ринок Євросоюзу та вимушеної зупинки частини виробничих потужностей, що торкнулося понад 3,4 тисячі співробітників. Аналогічні проблеми відчуває компанія «Метінвест», де підкреслюють, що нові вимоги ставлять українських експортерів у нерівні умови порівняно з виробниками всередині ЄС, фактично діючи як захисний механізм для європейського ринку.

 

За даними Politico, металургія забезпечила значну частину валютних надходжень України, склавши близько 4 мільярдів доларів у 2023 році. Основним напрямком експорту залишається ЄС, зокрема Польща. При цьому робота українських підприємств ускладнена постійними обстрілами, дефіцитом електроенергії, кадровим голодом та проблемами з логістикою. У Європі поступово зростає розуміння, що впровадження механізму без урахування унікальної ситуації в Україні може негативно позначитися на її економіці та інтеграційних процесах.

 

Прогнозується, що через дію CBAM Україна може втратити до 5% ВВП. Очікується скорочення експорту до Євросоюзу на 7,8% та спад у переробній промисловості на 13,1%. Негативна динаміка вже помітна: поставки довгого прокату скоротилися на 60%, а труб — на 44%. Надалі збитки можуть зачепити аграрний сектор та хімічну промисловість, що призведе до подальшого зниження валютної виручки. На цьому тлі представники українського бізнесу закликають до переговорів з ЄС щодо відтермінування застосування цих екологічних податків, незважаючи на попередні заяви Європейської комісії про мінімальний вплив механізму на українську економіку.