Йом га-Шоа — це День пам’яті Катастрофи та героїзму єврейського народу, також відомий як День пам’яті жертв Голокосту та героїв спротиву. Його відзначають 27 нісана за єврейським календарем.

Цей день присвячений пам’яті шести мільйонів євреїв, убитих під час Голокосту, а також вшануванню тих, хто чинив опір нацистам. В Ізраїлі це національний день жалоби та пам’яті. 

Ключова різниця така: Йом га-Шоа — це ізраїльський національний день пам’яті, а Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — це день ООН, який відзначають 27 січня.


Йом га-Шоа

Йом га-Шоа в Ізраїлі відзначають 27 нісана за єврейським календарем, тому дата щороку змінюється за григоріянським календарем і зазвичай припадає на квітень або травень.


Цей день присвячений пам’яті шести мільйонів євреїв, убитих під час Голокосту, а також єврейському спротиву, зокрема повстанню у Варшавському гетто.


В Ізраїлі це дуже помітний день: лунає сирена, зупиняється транспорт і країна на хвилини завмирає в мовчанні.


Міжнародний день

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту встановила Генеральна Асамблея ООН у 2005 році, і його відзначають 27 січня.
Дата пов’язана зі звільненням Аушвіца в 1945 році.


Цей день має глобальний характер і є днем пам’яті для багатьох країн, а не лише для Ізраїлю.


Головна різниця

Йом га-Шоа є частиною ізраїльської національної пам’яті та підкреслює також тему єврейського героїзму й опору.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — це загальносвітова дата, зосереджена на вшануванні жертв і попередженні геноциду.


Cаме тому Йом га-Шоа — це ізраїльський день пам’яті, а 27 січня — міжнародний день пам’яті. 


Повстання у Варшавському гетто

Повстання у Варшавському гетто — це збройний опір єврейських мешканців проти нацистської ліквідації гетто у Варшаві. Воно почалося 19 квітня 1943 року, у ніч напередодні Пасхи, і тривало до 16 травня 1943 року.

Після масових депортацій 1942 року, коли десятки тисяч євреїв були вивезені до табору смерті Треблінка, уцілілі мешканці гетто зрозуміли, що їх теж чекає знищення. Тоді підпільні єврейські організації почали готувати опір, хоч мали дуже мало зброї та боєприпасів.

Коли німецькі частини увійшли до гетто для остаточної ліквідації, вони натрапили на несподіваний опір. Бійці Єврейської бойової організації та інших груп використовували пістолети, гранати, саморобні вибухівки й бункери, щоб стримати наступ.

Повстання було жорстоко придушене. Німці спалювали будівлі, знищували укриття й наприкінці травня оголосили про ліквідацію гетто; тисячі людей загинули в боях, пожежах або були депортовані до таборів смерті.

Історичне значення цього повстання дуже велике: воно стало найбільшим символом єврейського спротиву нацистам і першим міським повстанням в окупованій німцями Європі. Воно також надихнуло інші акти опору в гетто та таборах смерті.


 Чому Йом га-Шоа припадає саме на 27 нісана,

Йом га-Шоа відзначається саме 27 нісана за єврейським календарем з кількох причин.

Спочатку пропонували 14 нісана — на річницю повстання у Варшавському гетто (19 квітня 1943 р.), але ця дата припадає на Песах (Вихід), тому її відхилили.

27 нісана обрали компромісом:

  • Це 6 днів після Песаху — місяць нісан вважається «місяцем радості», але після свята вже можна починати жалобу.

  • За 8 днів до Дня Незалежності (5 іяра) — символізує перехід від трагедії Голокосту до відродження Держави Ізраїль.

  • Не збігається з шабатом (субота), тому відзначення не переноситься.

Кнесет затвердив цю дату в 1951 році як національний день пам'яті жертв Голокосту та героїв спротиву.

У 2026 році (як зараз) це 13 квітня.


Основні заходи в Ізраїлі на Йом га-Шоа дуже чітко структуровані та мають державний характер.


Головна державна церемонія

Увечері першого дня (з 26 на 27 нісана) в Яд Вашем у Єрусалимі проходить офіційна церемонія за участю президента, прем’єр-міністра та тих, хто пережив Голокост.
Запалюють шість смолоскипів — символ шести мільйонів жертв. Державні прапори приспущені.


Сирена та дві хвилини мовчання

О 10:00 ранку другого дня по всій країні лунає сирена на 2 хвилини.
Усі зупиняються: машини на дорогах, люди на вулицях, робота в офісах. Це найпомітніший символ дня.


У школах та громадах

  • Тематичні уроки, читання спогадів очевидців, зустрічі з тими, хто пережив Голокост.

  • Молитви Кадіш, запалювання меморіальних свічок у синагогах.

Медіа та атмосфера

  • Телеканали транслюють лише документальні фільми про Голокост.

  • Розважальні заходи скасовані, радіо грає стриману музику.


Усе це створює атмосферу загальнонаціональної скорботи та пам’яті.