Ізраїль кардинально переглядає свою зовнішню політику щодо ультраправих рухів у Європі. Нещодавно стало відомо про таємну зустріч посла Ізраїлю у Франції Йошуа Зарки з лідеркою французької ультраправої партії «Національне об'єднання» Марін Ле Пен. Переговори відбулися в ізраїльському посольстві в Парижі, і хоча інформацію про них спочатку розкрила газета Le Parisien, згодом її підтвердило саме посольство.

 

Паралельно Марін Ле Пен також провела зустріч з послом Лівану в Парижі Рабіхом аль-Шайром. Досі Марін Ле Пен, як і її антисемітський батько Жан-Марі Ле Пен, вважалася в Ізраїлі персоною нон ґрата. Ця зустріч в ізраїльському дипломатичному представництві надає їй значну легітимність, що є знаковою подією.

 

Традиційно Ізраїль бойкотував ультраправі партії Європи, уникаючи будь-яких офіційних контактів. Навіть коли їхні представники відвідували Ізраїль, вони не отримували прийому від офіційних осіб. Однак нинішній уряд демонструє помітний відхід від цієї політики. Міністр у справах діаспори Аміхай Шіклі, відомий своїми зв'язками з іспанською ультраправою партією Vox, запросив до Ізраїлю британського ультраправого активіста Томмі Робінсона, що викликало обурення єврейської громади Великої Британії. Також Шіклі запросив низку членів ультраправих фракцій Європейського парламенту, включно з Маріон Марешаль Ле Пен, племінницею Марін Ле Пен, на конференцію з боротьби з антисемітизмом.

 

Крім того, за вказівкою колишнього міністра юстиції Гідеона Саара, деяким ізраїльським послам було доручено зустрічатися з лідерами ультраправих партій у країнах їхнього перебування. Це спрямовано на нормалізацію офіційних відносин з цими рухами, виходячи з аргументу, що вони вже не є екстремістськими, а становлять легітимний правий фланг і демонструють дружнє ставлення до Ізраїлю.

 

Випадок з Марін Ле Пен є особливо показовим. Її прізвище є своєрідним брендом в історії європейських ультраправих. Нормалізація відносин з нею, після багатьох років, протягом яких її батько був маргіналізований, а вона сама була небажаною персоною, має глибоке символічне значення. Жан-Марі Ле Пен неодноразово дозволяв собі екстремістські антисемітські висловлювання, зокрема применшував серйозність Голокосту, називаючи газові камери «незначною історичною деталлю» Другої світової війни. Він відмовлявся вибачатися за ці слова і був засуджений судами. Марін Ле Пен, яка свого часу ініціювала його відсторонення від керівництва заснованої ним партії, роками намагалася позбутися антисемітського іміджу, що прилип до її руху.

 

Проте, прийом Марін Ле Пен в ізраїльському посольстві викликає занепокоєння з кількох причин. Хоча її партія, можливо, і змістилася ближче до центру, в ній все ще присутні радикальні елементи. Сама Ле Пен є символом, і замість неї можна було б прийняти молодого та відомого лідера партії Жордана Барделлу, який вже відвідував Ізраїль і минулого року брав участь у згаданій конференції Шіклі з боротьби з антисемітизмом. Крім того, Франція перебуває на порозі президентських виборів, і Марін Ле Пен є однією з кандидаток. Той факт, що лише один кандидат отримує таку увагу з боку посольства, може бути розцінений як втручання на її користь у внутрішні справи Франції.