Олександр Кобель втік від бомбардувань Харкова, отримав в Ізраїлі статус біженця та влаштувався прибиральником на кондитерський завод у Ноф-га-Галілі. Щомісяця він відкладав частину зарплати, щоб надіслати гроші родині, яка лишилася в Україні. 11 травня ці заощадження — близько 3 000 шекелів — стали ціллю спланованого пограбування.

Як це сталося: пастка під виглядом пропозиції роботи

Один із нападників, колишній колега Олександра по заводу, зв'язався з ним і запропонував підробіток у Кирьят-Яме. Сказав, що прийде до нього додому. Натомість до квартири прийшли троє. За словами потерпілого, Ynet: «Відкрив їм двері — одразу отримав сильний удар по голові, потім продовжили бити, надягли кайданки, щоб я не чинив опору, і душили мене, доки я не втратив свідомість». Пограбування тривало близько години.

Наступного дня Олександр прийшов до тями в квартирі, залитій кров'ю. Руки ще були в пластикових стяжках. Зібравши останні сили, він звільнився сам і дістався до відділку поліції Ноф-га-Галіля. Окрім грошей зловмисники забрали всі його документи — посвідчення біженця та інші — і кілька мобільних телефонів. У лікарні виявили переломи кількох ребер та численні травми по всьому тілу.

Слідство і докази: чекали, поки він засне

Слідчі, які виїхали на місце одразу після заяви, зафіксували сліди крові, пластикові стяжки та інші речові докази. Ключовим матеріалом стало листування між підозрюваними з хвилин, що передували нападу: «Він удома, увімкнув світло, мабуть спить», «Не виходь, я біля дверей». З аналізу слідства випливає, що троє зловмисників заздалегідь приїхали до будинку й чекали кілька годин, поки в квартирі Олександра не з'явиться світло.

За результатами оперативно-слідчих дій поліція затримала трьох підозрюваних — мешканців Хайфи, Кирьят-Яму та Кирьят-Біалика віком 30, 31 і 34 роки. Один із них раніше працював з Олександром на тому ж заводі.

Кримінальне обвинувачення і позиція поліції

4 червня 2026 року прокуратура передала до Окружного суду Назарета обвинувальний акт за статтями: розбій за обтяжуючих обставин, погрози та змова з метою вчинення злочину. Командир поліції Ноф-га-Галіля суперінтендант Коби Бітон прокоментував справу: «За 11 травня до відділку прийшов чоловік із важкими тілесними ушкодженнями й описав жорстоке пограбування. Він був дезорієнтований від побоїв, але розповів про двох нападників, яких не знав, і третього знайомого, що чекав унизу. Йому пощастило вижити після цього». Бітон додав: «Вони розраховували, що він не подасть скаргу, бо він біженець. Це абсолютна нелюдяність — мало не вбили нещасного біженця заради пляшки алкоголю і дрібної суми грошей».

Чому ця справа важлива для української громади в Ізраїлі

Справа Олександра оголює реальний ризик, про який мало говорять відкрито: біженці та нові олім свідомо обираються жертвами саме через припущення, що вони не знають своїх прав або бояться контактів з поліцією. Поведінка Олександра — він таки прийшов до відділку попри важкі травми — стала вирішальною: завдяки його заяві справа була розкрита за кілька годин. Прокуратура кваліфікувала злочин як тяжкий, передавши його до окружного суду, а не до мирового, що свідчить про серйозність обвинувачень. Кожен, хто перебуває в Ізраїлі — незалежно від статусу, — має право звертатися до поліції та отримувати захист.