Загроза економічних санкцій та мит

Європейський Союз планує провести зустріч міністрів закордонних справ у Брюсселі, де на порядку денному стоїть питання запровадження жорстких заходів проти Ізраїлю. Основною загрозою є вимога Франції та Швеції щодо накладення мит на товари, вироблені в ізраїльських поселеннях. Йдеться про продукцію, що походить не лише з Юдеї та Самарії чи Голанських висот, а й зі Східного Єрусалиму — тобто з усіх територій, що знаходяться за «Зеленою лінією».

Дипломатичні джерела вказують, що реалізація цього кроку може призвести до здорожчання ізраїльської продукції на 20–30% на європейському ринку. Це безпосередньо вдарить по експорту фініків з Йорданської долини, вина з Голанських висот та Псаготу, косметики з Мертвого моря, а також спецій та грибів із Ткоа. Європейці позиціонують цей крок не як каральну санкцію, а як позбавлення Ізраїлю митних пільг, які раніше надавалися в межах Угоди про асоціацію.

Зміна політичного ландшафту в Угорщині

Політична ситуація в Угорщині створює ризики для Ізраїлю, оскільки раніше саме Будапешт блокував антиізраїльські ініціативи в ЄС. Після фактичного відсторонення Віктора Орбана від активного впливу на процеси, в Єрусалимі очікують завершення епохи «автоматичного вето». Новообраний прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр веде переговори з Брюсселем щодо розблокування 13 мільярдів євро, і, за оцінками експертів, він може погодитися на скасування вето задля отримання фінансування.

Хоча Орбан та міністр закордонних справ Петер Сійярто формально залишаються на посадах, вони перестали відвідувати зустрічі в Брюсселі. Цей вакуум влади використовують країни, налаштовані скептично до Ізраїлю, зокрема Іспанія, Ірландія та Словенія, які планують просувати подальші санкції.

Дипломатична напруга та відносини з Церквою

Ізраїль стикається з кризою довіри через низку подій, які в Європі трактують як відхід від спільних цінностей. Серед них: насильство з боку поселенців, законодавчі ініціативи щодо смертної кари для терористів, наміри вийти з кліматичних угод, а також інтенсивне будівництво в поселеннях. Особливе занепокоєння в Італії викликали інциденти, пов’язані з порушенням прав християнських громад: напади на черниць, пошкодження релігійних символів та обмеження доступу до святинь. Це негативно вплинуло на позицію Риму, який раніше виступав стримуючим фактором у Брюсселі.

Міністр закордонних справ Гідеон Саар здійснив візит до Берліна, намагаючись заручитися підтримкою Німеччини, яка залишається останнім «щитом» Ізраїлю в ЄС. Попри це, існує сценарій, за якого Німеччина та Італія можуть погодитися на санкції проти окремих ізраїльських політиків, зокрема Ітамара Бен-Гвіра та Бецалеля Смотрича, замість загальних митних обмежень.

Позиція ЄС: «Червоні лінії»

Посол Європейського Союзу в Ізраїлі Майкл Манн під час виступу у фонді Берла Кацнельсона чітко окреслив позицію Брюсселя. Він наголосив, що ЄС залишається прихильником «рішення про дві держави» і вважає його єдиним шляхом до стабільності. «Зростання кількості поселень — це червона лінія, ми зробимо все можливе, щоб зупинити це, включно з санкціями», — заявив дипломат. Манн підтвердив, що в Брюсселі вже розробляються плани щодо додаткових обмежувальних заходів проти поселенців, і ці процедури можуть отримати підтримку, якщо Угорщина не застосує вето.