За кілька хвилин до півночі за американським часом, у ніч на п'ятницю, Управління торгового представника США (USTR) оголосило про новий, широкий раунд мит — від 10% до 12,5% — на імпорт з понад 80 торговельних партнерів. Офіційне пояснення — «боротьба з примусовою працею». Фактично указ замінив тимчасові мита адміністрації Трампа, термін дії яких спливав тієї самої ночі. Ізраїль опинився серед десятків країн, які потрапили до списку несподівано — і з відчутним ударом.

Ізраїльський удар: 12,5% і жодних пільг

За офіційними документами адміністрації, Ізраїль отримав додаткове мито за максимальною ставкою нинішнього раунду — 12,5%. Канада, Мексика, Індія та сусідня Йорданія отримали знижену ставку 10% — завдяки попереднім угодам чи спеціальним крокам. Ізраїль не отримав і механізму «стелі», який дістався Євросоюзу, Японії, Південній Кореї, Швейцарії та Тайваню.

Оскільки йдеться про надбавку до наявного мита, товари, що досі користувалися звільненням за угодою про вільну торгівлю, автоматично не захищені від нового збору. При цьому адміністрація США не стверджує, що конкретні ізраїльські товари вироблені із застосуванням примусової праці — йдеться про інше: в Ізраїлі немає прямої законодавчої заборони на імпорт товарів, вироблених примусовою працею, а отже немає й ефективного контролю за таким імпортом. У звіті USTR цей стан названо «необґрунтованим» і таким, що обтяжує американську торгівлю.

Країни без заборони — і країни, яких немає у списку

Мʼянма, Афганістан, Туркменістан, Узбекистан і Лаос — держави, які найчастіше згадують у звітах про примусову працю, — до нового списку не потрапили взагалі. Адміністрація США пояснює це тим, що критерій відбору інший: усі країни зі списку не запровадили чи не забезпечують ефективного застосування заборони на імпорт товарів, вироблених примусовою працею, незалежно від масштабу самої проблеми на їхній території.

Торговий представник США Джеймісон Грір (Jamieson Greer) заявив, що Сполучені Штати забороняють імпорт товарів, вироблених примусовою працею, майже сто років і суворо стежать за виконанням цієї норми. «Час, щоб наші торговельні партнери робили те саме», — додав він.

Виключення: нафта, дженерики, сталь

Частину товарів адміністрація вивела з-під нового мита, щоб уникнути надто різкого удару по власній економіці: нафту, природний газ, сільськогосподарські добрива, обладнання для цивільної авіації та дженерики. Імпорт дженериків до США й надалі оподатковуватиметься за нульовою ставкою протягом наступних двох років — про це Трамп оголосив окремо. Виключено й товари, які вже підпадають під спеціальні мита у сталевій, алюмінієвій та автомобільній галузях.

А от решта ізраїльського експорту — технології, медичне обладнання, хімікати, продукти харчування, промислове устаткування та споживчі товари — підпадає під нове мито в 12,5%, що може суттєво знизити конкурентоспроможність цих товарів на американському ринку. За даними адміністрації США, у 2025 році Сполучені Штати імпортували з Ізраїлю товарів на 20,6 мільярда доларів, а весь двосторонній товарообіг сягнув 34,4 мільярда доларів.

Юридична одіссея: від скасованого указу до розділу 301

У лютому Верховний суд США скасував надзвичайні повноваження, якими Трамп користувався для запровадження масштабних мит, і наказав повернути близько 160 мільярдів доларів зібраних мит. У відповідь Трамп застосував розділ 122 закону про торгівлю 1974 року — тимчасове мито в 10% на строк до 150 днів через дисбаланс платежів. Але й цей інструмент оскаржили в судах, а тимчасове вікно спливло рівно опівночі.

Щоб не допустити обвалу митної стіни, Трамп цього разу застосував розділ 301 того самого закону 1974 року — інструмент, який він уже використовував проти Китаю у свою першу каденцію. Цього разу його застосовано одразу проти 60 економік (Євросоюз у списку рахується як одна одиниця, попри 27 країн-членів).

Ставка перед виборами: рахунок виставлять американському споживачу

Мита сплачують не країни-експортери, а американські компанії-імпортери, які здебільшого перекладають подорожчання на кінцевого споживача — і так невдоволеного високою вартістю життя. Для Ізраїлю це нагадування: у новій торговельній політиці Вашингтона, спрямованій на скорочення торговельного дефіциту й захист місцевої промисловості, навіть найближчі партнери не отримують знижок.

Демократичний сенатор Рон Вайден (Ron Wyden) розкритикував крок на слуханні в Конгресі, назвавши його черговою спробою відновити визнані незаконними загальні мита під виглядом боротьби з примусовою працею. Грір заперечив: «Конкретні повноваження, які використовує адміністрація, змінилися, але торговельна стратегія — ні. Ми продовжуємо застосовувати мита й вести переговори про угоди, щоб підтримати реіндустріалізацію нашої економіки, захистити американських працівників і збільшити їхні зарплати, а також скоротити торговельний дефіцит».