Державний контролер та омбудсмен Ізраїлю Матаніягу Енгельман оприлюднив два важливі звіти, що аналізують функціонування держави в умовах війни. Документи, хоч і були підготовлені до початку військової операції «Рев лева» у лютому 2026 року, залишаються повністю актуальними та висвітлюють критичні прогалини у сфері цивільної авіації та на ринку праці, зокрема щодо залучення іноземних робітників.

 

За словами Енгельмана, ракетні обстріли під час операції «Рев лева» вкотре продемонстрували необхідність безперебійної роботи критичних державних систем. Він наголосив, що цивільна авіація країни виявилася не готовою до тривалих криз, а десятиліттями затягуване будівництво додаткового аеропорту викликає серйозне занепокоєння. Держконтролер назвав неприйнятною ситуацію, коли резервісти, які поспішають захищати батьківщину за повісткою «Цав 8», змушені переплачувати за авіаквитки з власної кишені. На ринку праці ситуація не менш тривожна: міністерства довго не могли створити єдиний центр прийняття рішень, що призвело до колапсу будівельної галузі через нестачу робочої сили та зростання найму нелегалів у сфері ремонту. Енгельман закликав уряд негайно виправити ці системні збої та розробити життєздатні плани на випадок майбутніх надзвичайних ситуацій.

 

Неперервність авіасполучення в умовах надзвичайної ситуації

 

Цивільна авіація має ключове значення для економіки та національної стійкості Ізраїлю. Війни «Залізні мечі» (з жовтня 2023 року) та операція «Народ як лев» (червень 2025 року) завдали серйозного удару по галузі. Пасажиропотік скоротився з понад 21 млн осіб у 2023 році до 13,9 млн у 2024 році, а під час операції «Народ як лев» авіасполучення було повністю зупинено.

 

Хоча ізраїльські авіакомпанії й адаптувалися, високий попит спричинив різке зростання цін на квитки, ускладнивши повернення громадян на батьківщину та виїзд за кордон. Перевірка виявила системну неготовність цивільної авіації до затяжних конфліктів та обмежений вплив держави на галузь. Попри наявність «золотої акції» в авіакомпанії «Ель-Аль» та фінансову підтримку, уряд не створив механізмів контролю за комерційними перевізниками в умовах кризи. Ситуацію посилила бездіяльність регуляторів: Міністерство транспорту, Управління цивільної авіації та відомства із захисту прав споживачів не вжили заходів для стримування зростання цін та не розробили плану допомоги постраждалим пасажирам.

 

Прямим наслідком цих прогалин стала значна шкода для резервістів. Через відсутність механізму пріоритетного повернення до країни осіб, критично важливих для безпеки та економіки, військовослужбовці, які отримали екстрену повістку «Цав 8», були змушені самостійно шукати доступні рейси та оплачувати перельоти за завищеними тарифами.

 

Криза також викрила важкі фінансові та інфраструктурні проблеми. У 2024 році доходи Управління аеропортів Ізраїлю впали на 1,024 млрд шекелів (на 26% порівняно з 2023 роком), що призвело до періодичних закриттів Терміналу 1 через нестачу персоналу. Цю ситуацію погіршує багаторічний інфраструктурний глухий кут: проєкт будівництва додаткового аеропорту, рішення про який ухвалили понад 20 років тому, так і не був реалізований.

 

Серед основних рекомендацій: Національному управлінню з надзвичайних ситуацій, ЦАХАЛ, Міністерству транспорту та Управлінню аеропортів Ізраїлю доручено оновити сценарії загроз. Міністерству транспорту та Міністерству фінансів рекомендовано визначити «життєво важливі інтереси» держави у роботі ізраїльських авіакомпаній та розробити комплексну політику в авіаційній сфері. Уряду необхідно негайно ухвалити рішення про будівництво додаткового аеропорту та розпочати його реалізацію.

 

Найм іноземних робітників до та під час війни

 

Криза на ринку праці продемонструвала серйозні прогалини у стратегічному плануванні щодо залучення іноземної робочої сили.

 

До початку війни сфера найму іноземних робітників страждала від гострої бюрократії та відсутності стратегії: процес контролювало безліч відомств з розрізненими повноваженнями, квоти встановлювалися без належного обґрунтування, а диверсифікація країн походження працівників була відсутня. З початком бойових дій цей управлінський хаос переріс у масштабний провал координації. Держава не змогла оцінити середньо- та довгострокові наслідки масового відтоку кадрів, і навіть до травня 2024 року уряд так і не призначив єдиний координуючий орган із повноваженнями для оперативного усунення бар'єрів.

 

Прямим наслідком цих недоліків стала глибока криза у ключових секторах економіки Ізраїлю. Лише у четвертому кварталі 2023 року активність у будівельній галузі впала на 50%, що обійшлося державі приблизно у 56 млрд шекелів (близько 3% ВВП). Попри всі зусилля, до червня 2025 року дефіцит у будівництві все ще становив близько 37000 іноземних робітників. Аналогічна стагнація паралізувала й проєкти транспортної інфраструктури: до лютого 2025 року, більш ніж через рік після початку війни, до цього критично важливого сектора не було залучено жодного нового іноземного спеціаліста.

 

Основні рекомендації: Уряду необхідно усунути бюрократичні бар'єри для ввезення робітників, знизити мита для роботодавців та покращити механізми двосторонніх угод. Рекомендується створити механізми для прискореного приватного найму в періоди надзвичайних ситуацій за умови суворого нагляду за дотриманням прав працівників. Прем'єр-міністру та міністру фінансів слід обговорити наслідки кадрового голоду на засіданні соціально-економічного кабінету та розробити план виведення економіки та будівельної галузі на траєкторію зростання.