Згідно з оприлюдненим у неділю, 12 квітня, звітом, Банк Ізраїлю здійснив цільове втручання у процес валютних торгів. Це відбулося у березні 2026 року під час військової операції, відомої як "Рев Лева".

Загальний обсяг цього втручання був досить помірним: центральний банк провів операції РЕПО на суму близько 200 мільйонів шекелів, що еквівалентно приблизно 64 мільйонам доларів США. Для порівняння, під час попереднього втручання у валютні торги у жовтні 2023 року, яке послідувало за трагічними подіями 7 жовтня та початком конфлікту з ХАМАСом та "Хезболлою", Банк Ізраїлю здійснив пряму інтервенцію на ринок, продавши валюту на суму 8,2 мільярда доларів. Менші за масштабом інтервенції також фіксувалися у листопаді 2023 року та у червні 2025 року під час операції "Народ як лев".

Ринок РЕПО, де відбувалися останні операції, має принципові відмінності від прямих валютних продажів. Йдеться про угоди з великими інституційними інвесторами, такими як пенсійні фонди, накопичувальні каси та пайові фонди, під заставу державних або корпоративних облігацій. Через такі операції Банк Ізраїлю забезпечує негайну ліквідність, викуповуючи цінні папери достроково та повертаючи їх контрагенту після закінчення заздалегідь обумовленого терміну, коли ринкова ситуація стабілізується. У банку пояснюють, що угоди РЕПО укладаються "з метою підтримання нормального функціонування ринків".

Звіт також інформує, що станом на березень 2026 року валютні резерви Банку Ізраїлю становили 228 мільярдів доларів. Це дещо менше порівняно з приблизно 234 мільярдами доларів місяцем раніше. Проте це зниження пояснюється переоцінкою вартості активів, а не безпосередньо валютними інтервенціями. Загалом резерви країни становлять близько 37% від валового внутрішнього продукту Ізраїлю.