Стратегія стримування та безпека на півночі

Беньямін Нетаньягу піддається критиці за відсутність рішучості у протистоянні зовнішньому тиску, зокрема американському. Опоненти стверджують, що така позиція призводить до фактичного залишення мешканців півночі Ізраїлю та бійців ЦАХАЛу в Південному Лівані наодинці з викликами війни на виснаження. Критики наголошують, що Хезболла, діючи під керівництвом та за фінансової підтримки Ірану, атакує ізраїльські території, тоді як сам Іран залишається в безпеці. Запропонована альтернативна стратегія базується на зміні рівнянь стримування: будь-який вогонь з боку іранських проксі має автоматично провокувати вогонь у відповідь по самому Ірану. На думку критиків, саме такий підхід змусив би Тегеран шукати шляхи до реального припинення вогню.

Бойові дії та інфраструктура терору

Реальним інструментом тиску, згідно з аргументацією опонентів, має стати масштабне знищення інфраструктури Хезболли не лише в прикордонних зонах, а й углибині території Лівану — у долині Бекаа та Бейруті. У матеріалі зазначається, що шиїтське населення Лівану, яке є базою підтримки Хезболли, має відчути ціну перетворення своїх населених пунктів на військові бази. Відсутність рішучих дій, на переконання критиків, призводить до того, що мешканці північних районів Ізраїлю, таких як Кір’ят-Шмона, змушені нести основний тягар конфлікту, тоді як урядові заяви про перемогу не відповідають реальному стану речей.

Ситуація в Секторі Гази та економічні аспекти

Сектор Гази залишається зоною, де політичне керівництво Ізраїлю, за версією критиків, демонструє слабкість. Попри початкові цілі війни — ліквідацію режиму ХАМАС та знищення його військового потенціалу — через понад два з половиною роки конфлікту ці завдання залишаються невиконаними. Більше того, урядова політика дозволяє постачання величезної кількості вантажівок із припасами, що, на думку опонентів, опосередковано зміцнює економічний стан ХАМАС. Критики стверджують, що Кабінет повернувся до хибної концепції, за якої ХАМАС розглядався як певний «актив», що лише посилює позиції бойовиків у регіоні.

Вплив політичних чинників на військові рішення

Політичне керівництво Ізраїлю звинувачують у підпорядкуванні національної безпеки особистим інтересам та тиску з боку міжнародних партнерів. Критики вказують на те, що Беньямін Нетаньягу нібито зважає на думку Дональда Трампа, побоюючись за свою політичну долю, що призводить до ситуацій, коли офіцери ЦАХАЛу та суспільство дізнаються про припинення вогню з постів у соціальних мережах, а не з офіційних рішень. Паралельно з цим, уряд продовжує просувати законодавчі ініціативи, зокрема закон про звільнення від військової служби для ультраортодоксів (харедім), поступаючись тиску релігійних партій. Такий підхід, на думку опонентів, марнує виняткові військові досягнення армії, оскільки політичний ешелон не здатен конвертувати ці успіхи у довгострокові стратегічні перемоги.