Загроза цифровій інфраструктурі світу

Іран, на тлі триваючої вже два з половиною місяці блокади судноплавства та нафтових танкерів в Ормузькій протоці, розглядає можливість розширення своїх дій на цифрову сферу. Згідно з повідомленням CNN, Тегеран планує вимагати «податок» від великих технологічних корпорацій, таких як Google, Microsoft та Amazon, за використання підводних інтернет-кабелів, що пролягають через цю стратегічну водну артерію. Ці кабелі є критично важливими для передачі даних, фінансової інформації та роботи хмарних сервісів між Європою, Азією та країнами Перської затоки.

Речник Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Ібрагім Зольфагарі минулого тижня відкрито заявив про намір стягувати комісії за використання інтернет-кабелів. Окрім вимог до технологічних гігантів, Тегеран планує зобов’язати компанії, що займаються фізичним прокладанням кабелів, сплачувати податки, а також вимагати монопольного права на ремонт та обслуговування цієї інфраструктури для іранських фірм. Іранські медіа вже попередили, що потік даних може бути перерваний, якщо ці вимоги не будуть виконані.

Ультиматуми Вашингтона та відповідь Тегерана

Ситуація загострюється на фоні глухого кута у переговорах між Вашингтоном та Тегераном щодо припинення бойових дій. Агентство «Фарс», яке асоціюється з іранським режимом, оприлюднило перелік вимог США, які включають передачу 400 кг урану до США, залишення лише одного діючого ядерного об’єкта в Ірані, відмову від компенсацій з боку Вашингтона, утримання 75% заморожених активів Ірану та припинення війни в усіх регіонах.

Тегеран відхилив ці пропозиції, назвавши їх спробою досягти цілей, які не вдалося здобути під час війни. Натомість Іран висунув п’ять власних умов для відновлення діалогу: повне припинення війни (особливо в Лівані), зняття санкцій, розблокування іранських коштів, виплата компенсацій за воєнні збитки та визнання суверенітету Ірану над Ормузькою протокою. Це свідчить про те, що загроза кабелям є інструментом тиску в межах цього протистояння.

Правовий та технічний аспект

Технічна реалізація іранських погроз викликає сумніви у експертів. Хоча більшість кабелів прокладені вздовж оманської сторони протоки, існують винятки. За даними Алана Молдіна, директора з досліджень компанії TeleGeography, щонайменше два кабелі — Falcon та GBI (Gulf Bridge International) — проходять через територіальні води Ірану. Однак професор міжнародного права Іріні Папаніколопулу з SOAS (Лондон) зазначає, що статус кабелів різниться: для вже прокладених ліній діють умови контрактів, підписаних під час їхнього встановлення, тоді як питання нових кабелів залежить від суверенного права держави на територіальні води.

Важливо враховувати, що навіть якщо технологічні компанії виявлять готовність до переговорів, американські санкції фактично унеможливлюють будь-які фінансові транзакції на користь Ірану. Це робить виконання вимог Тегерана юридично неможливим для західних корпорацій.

Наслідки для світової економіки та ШІ

Аналітик Мустафа Ахмед з дослідницького центру «Хабтур» (ОАЕ) попереджає, що пошкодження кабелів за допомогою підводних дронів або малих субмарин КВІР може призвести до «каскадної цифрової катастрофи». Постраждає не лише швидкість інтернету, а й глобальна банківська система, військові канали зв’язку та інфраструктура для розробки штучного інтелекту.

Особливо вразливою є Індія, яка є світовим хабом аутсорсингу в сферах ІТ та розробки програмного забезпечення. Порушення «цифрового коридору» між Азією та Європою сповільнить фінансову торгівлю, зупинить роботу віддалених сервісів та негативно вплине на потоки даних у Східній Африці. Це ставить під загрозу стабільність глобальних ланцюгів постачання, де цифрова інфраструктура є настільки ж важливою, як і фізичне перевезення нафти та газу.