Нафталі Бенет, колишній прем’єр-міністр Ізраїлю, виступив із гучною заявою, пообіцявши радикальні кадрові чистки в державних структурах у разі свого повернення до влади. Його стратегія передбачає негайне звільнення будь-якого державного службовця, який «порушує обов’язок вірності державі» та вдається до політичного маніпулювання своєю посадою. Цей крок, за словами політика, має на меті створення миттєвого стримувального ефекту проти спроб втручання у виборчі процеси через підконтрольні владі інституції.

Контекст та «глибинна держава»

Позиція Бенета відображає його віру в існування так званої «глибинної держави» (Deep State). Ще у 2019 році він активно критикував «судове переслідування», яке, на його думку, здійснювалося проти Беньяміна Нетаньягу. Проте сьогодні риторика політика змінилася: він відкрито висловлює занепокоєння станом справ у поліції. В інтерв’ю «Новини 12» (Юніт Леві) Бенет заявив, що спостерігав у лавах правоохоронців «божевільні речі» та попередив про небезпечні «політичні елементи», що проникають у систему.

Критика керівництва поліції

Аналізуючи ситуацію в Міністерстві національної безпеки, Нафталі Бенет намагається розмежувати рядових поліцейських та їхнє вище командування. Він наголошує, що тисячі відданих офіцерів заслуговують на «чесне, ефективне та державницьке керівництво». Ця риторика є спробою дистанціюватися від впливу міністра Ітамара Бен-Гвіра, чия діяльність викликає гострі дискусії в ізраїльському суспільстві.

Фактор Бен-Гвіра та безпекові ризики

Високий рівень підтримки Ітамара Бен-Гвіра серед рядового складу поліції підтверджується даними. Колишній речник поліції Елі Леві в інтерв’ю програмі «Увда» зазначив, що ніколи раніше не бачив міністра, якого б настільки обожнювали всередині системи. Причинами такої лояльності стали підвищення зарплат, закупівля нового обладнання та повна підтримка поліцейських, які діяли жорстко під час демонстрацій — застосовували світлошумові гранати та проводили масові затримання.

Наслідки для суспільства та виборів

Загроза звільнень, озвучена Бенетом, ставить питання про майбутнє правоохоронних органів. Існує ризик, що замість очікуваного «виправлення» системи, це може підштовхнути частину силовиків до більш активного використання своїх повноважень під час виборів, щоб гарантувати збереження нинішнього політичного курсу. Критики зазначають, що Бенет ігнорує корінь проблеми — поширення ідеології каганізму в державних органах, намагаючись звести все до питання «поганого управління» окремими посадовцями.