Конфлікт ідеологій всередині «Лікуду»

Депутат Кнесету від партії «Лікуд» Дан Ілуз офіційно звернувся до контролера руху Ши Ґалілі з вимогою розпочати процедуру усунення свого колеги по фракції Сассона Гуати. Ілуз обґрунтовує свою позицію «грубим порушенням статуту партії» та називає Гуату «троянським конем», який систематично діє всупереч ідеологічним засадам руху. На думку Ілуза, політика Гуати суперечить принципам вільного ринку, які є фундаментом програми «Лікуду».

Причини для внутрішньопартійної кризи

Основною точкою напруги стало протистояння навколо реформи молочної галузі, яку просуває міністр фінансів Бецалель Смотрич за підтримки прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу. Гуата виступив категорично проти цієї ініціативи, погрожуючи голосувати проти державного бюджету, якщо реформу не буде зупинено. Крім того, Ілуз вказує на те, що Гуата публічно назвав «Форум Когелет» — впливовий консервативний аналітичний центр — «одним із найнебезпечніших явищ у країні», а також закликав до його заборони. Додатковим аргументом стали висловлювання Гуати про його «соціально-економічну схожість» із представницею опозиції від партії «Демократи» Наамою Лазімі.

Політичні маневри та звинувачення

Окрім ідеологічних розбіжностей, Ілуз наголошує на скандальних кадрових рішеннях Гуати. Зокрема, йдеться про призначення Яїра Нетаньягу, сина прем’єр-міністра, членом осередку «Лікуду» в Маале-Йосеф, попри те, що він там не проживає. Також згадується невдала ініціатива Гуати щодо того, щоб дружина прем’єра Сара Нетаньягу запалила смолоскип на церемонії Дня Незалежності. Ілуз стверджує, що такі дії свідчать про спроби заручитися підтримкою родини Нетаньягу, попри систематичне ігнорування партійної лінії.

Реакція Сассона Гуати та перспективи

Сам Сассон Гуата нещодавно посів 8-ме місце у праймеріз під час заходу «Лікудіада» в Ейлаті. В інтерв’ю виданню Ynet він відкинув припущення, що його високий результат є виключно наслідком лояльності до родини Нетаньягу, хоча й визнав, що це могло відіграти певну роль. Свій успіх він пояснив «роботою на місцях», зокрема організацією пунктів відпочинку для активістів дорогою до Ейлата, де пропонував безкоштовні фрукти місцевого виробництва. Поки що керівництво партії не надало офіційної відповіді на вимогу Ілуза, проте цей конфлікт демонструє глибоку кризу всередині правлячої політичної сили щодо того, чи має «Лікуд» залишатися консервативно-ліберальною партією, чи трансформуватися під впливом популістських течій.