Верховний суд Ізраїлю (БАГАЦ) розпочав серію критично важливих слухань за петиціями, спрямованими проти дій державного контролера Матаньягу Енгльмана. Предметом гострої юридичної суперечки стала спроба контролера провести масштабне розслідування обставин трагедії 7 жовтня, включаючи аналіз діяльності силових структур та вищого політичного керівництва. Конфлікт загострився після того, як Матаньягу Енгльман ще на початку 2024 року, не чекаючи створення державної слідчої комісії, почав вимагати від безпекових відомств звітності за провали, що призвели до прориву кордону терористами ХАМАС.

Конфлікт повноважень: чому ЦАХАЛ та БАГАЦ зупинили контролера

На початку року державний контролер спрямував на адресу начальника Генерального штабу ЦАХАЛу, генерал-лейтенанта Герці Га-Леві, детальний перелік із 33 запитань. Ці запити стосувалися оперативних рішень, розвідувальних даних та готовності армії до відбиття масштабної атаки. Проте дії контролера наштовхнулися на жорсткий опір з боку керівництва ЦАХАЛу та Шин-Бет. Військові аргументували свою відмову від співпраці тим, що розслідування під час активних бойових дій відволікає офіцерів від виконання прямих обов’язків. Окрім того, існує побоювання, що висновки Матаньягу Енгльмана можуть бути використані як «м’який замінник» повноцінної державної слідчої комісії, що потенційно дозволить політичному керівництву уникнути відповідальності.

Наприкінці 2025 року судді БАГАЦу винесли проміжне рішення, яке фактично заморозило слідчі дії контролера. Суд заборонив йому викликати високопосадовців для надання свідчень, витребовувати секретні документи та публікувати проєкти звітів. Юридична логіка суду полягає в тому, що розслідування контролера не має перешкоджати майбутньому створенню незалежної державної комісії, яка є єдиним органом з найширшими повноваженнями для вивчення причин національної катастрофи.

Драматичні події у залі суду: позиція родин заручників

Слухання в БАГАЦі проходили в атмосфері надзвичайної напруги. Засідання було перервано глядачами, які вигукували звинувачення на адресу суддів, стверджуючи, що суд не має повноважень блокувати роботу контролера. Суддя Дафна Барак-Ерез була змушена розпорядитися про видалення порушників із зали, підкресливши, що юридичний процес має проходити належним чином, попри емоційний стан присутніх. «Ми приймаємо з любов’ю кожного, навіть тих, хто дотримується критичної думки», — зазначила суддя, попередивши про можливість повного закриття зали для публіки у разі продовження дебошу.

Особливого значення процесу додала участь родин заручників. Біля будівлі суду відбулася акція на підтримку Матаньягу Енгльмана. Ейтан Мор, який пережив два роки полону в Секторі Гази, назвав обмеження повноважень контролера «недемократичним та аморальним». Його батько, Цвіка Мор, наголосив, що інститут державного контролера створювався саме для незалежного аудиту питань життя та смерті, а його нинішнє блокування через петиції «лівих організацій» є неприпустимим. Для багатьох сімей загиблих розслідування Енгльмана залишається єдиним шансом дізнатися правду, оскільки уряд Беньяміна Нетаньягу продовжує відмовлятися від створення державної слідчої комісії.

Політичні маневри: «комісія Калнера» та ризики «забілювання»

На тлі судового процесу в Кнесеті активізувалися спроби створити альтернативний механізм розслідування. Депутат від коаліції Аріель Калнер лобіює законопроєкт про створення «Національної державної комісії», яка за своєю структурою є суто політичною. Згідно з останніми правками, з тексту документа видалили вимогу забезпечити «повне, ретельне та незалежне розслідування». Замість цього пропонується лише «дослідити події різанини в Сімхат Тора». Такі зміни викликали обурення організації «Рада жовтня», яка об’єднує постраждалих від теракту. Вони звинувачують владу у спробі створити орган для «забілювання» власних помилок.

Запропонований механізм Аріеля Калнера передбачає, що комісія складатиметься з шести осіб. Якщо Кнесет не зможе досягти консенсусу (80 голосів), коаліція та опозиція призначають по три представники. У разі відмови опозиції, право одноосібного призначення отримує спікер Кнесету Амір Охана. Така структура, на думку юридичних радників та опозиційних політиків, повністю нівелює незалежність розслідування, перетворюючи його на інструмент політичних маніпуляцій.

Юридичний ультиматум та дедлайн до 1 липня

Ситуація залишається в підвішеному стані через жорстку позицію БАГАЦу. Судді встановили для уряду дедлайн — 1 липня. До цієї дати Кабінет міністрів зобов’язаний представити дієвий та прозорий механізм розслідування катастрофи 7 жовтня. Верховний суд підкреслив, що залишає за собою право втрутитися і самостійно ініціювати створення державної комісії, якщо влада продовжуватиме затягувати процес. Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу висловлює скепсис щодо законопроєкту Калнера через відмову опозиції від співпраці, що робить виконання припису БАГАЦу ще складнішим викликом для коаліції.