Екстремізація дискурсу: відголоски 7 жовтня

Посттравматичний шок після подій 7 жовтня, накладений на постійне «впорскування» політичного радикалізму, призвів до небезпечної трансформації ізраїльського суспільного дискурсу. Екстремістські позиції, які раніше були притаманні лише вузьким секторним партіям, сьогодні сприймаються значною частиною суспільства як «нова норма». Цю тенденцію яскраво демонструють нещодавні заяви міністра фінансів Бцалеля Смотрича, який назвав входження партії Ра’ам до коаліції «набагато серйознішим кроком», ніж сам напад ХАМАС 7 жовтня, схарактеризувавши останній як «тактичний провал».

Політичне маніпулювання: «забута» співпраця та міф про «ворога»

Заяви Смотрича відображають глибинну підозрілість та ворожість до арабського населення, яке він відкрито називає «тимчасовими громадянами». Цей наратив ігнорує реальні факти. По-перше, «золота рибка» пам’яті багатьох ізраїльтян дозволяє забути, як сам Беньямін Нетаньягу активно намагався залучити Мансура Аббаса до співпраці, доки цей процес не був заблокований тим же Смотричем. Як наслідок, виник штучний офіційний наратив, що презентує Ра’ам як частину «змови Братерів-мусульман», а самого Аббаса — як прихильника тактики «такія» (приховування справжніх намірів).

Ця кампанія з «інженерії свідомості» також ігнорує той факт, що після 7 жовтня арабське суспільство в Ізраїлі зберігало спокій, що викликало глибоке розчарування у Йах’ї Сінвара, який сподівався на вибух внутрішнього фронту. Мансур Аббас неодноразово, як на івриті, так і арабською мовою, визнавав Ізраїль єврейською державою, за що неодноразово піддавався жорсткій критиці з боку радикальних палестинських кіл. Проте ці факти ігноруються в мейнстрімному дискурсі.

Безпекові ризики: чому виключення арабів загрожує майбутньому держави

Аналіз, проведений д-ром Міхаелем Мільштейном із Центру Даяна при Тель-Авівському університеті, вказує на те, що нинішня стратегія базується не на глибокому аналізі, а на маніпуляціях тих, хто сам був причетний до створення «концепції 7 жовтня». Замість того, щоб критично оцінити помилки минулого, ці кола просувають ідею, що виключно «груба сила» є єдиним методом управління в регіоні. Це призводить до зростання насильства в Юдеї та Самарії, яке починає просочуватися і в інші сфери, загрожуючи мирному співіснуванню євреїв та арабів усередині «зеленої лінії».

Прогноз: Ізраїль на шляху до «балканського» сценарію

У країні, де рівень злочинності та насильства зростає на тлі слабкості державних інститутів, вибух є лише питанням часу. Відмова від концепції інтеграції, яку пропонує Ра’ам (попри її недосконалість), веде Ізраїль до сценарію «балкенізації». Держава, що базується на дискримінації однієї п’ятої свого населення та утриманні контролю над мільйонами палестинців в Юдеї та Самарії без надання їм громадянських прав, ризикує перетворитися на міжнародного ізгоя.

Громадянам необхідно вимагати від усіх політичних сил відмови від «запотілої» лояльності до популістських гасел на користь чітких ідеологічних програм. Майбутнє країни залежить від того, чи зможе суспільство відкинути політичний цинізм і обрати шлях, що виключає насильницьке протистояння між громадами. Як зазначає д-р Мільштейн, шлях до довіри виборців має лежати через сміливі рішення та відмову від «заокруглення кутів» у принципових питаннях співіснування.