Соціальний розкол та вірусне відео Аві Барака

Останнім часом соціальні мережі в Ізраїлі сколихнуло відео під назвою «Що ми думали, що станеться?», автором якого є Аві Барак. У ролику він ставить низку незручних запитань, які оголюють глибокі тріщини в ізраїльському суспільстві. Від поведінки батьків, які виправдовують правопорушення своїх дітей, до міжетнічної напруги та неповаги до громадянських норм — відео демонструє стан, коли «ми» проти «них» стає домінуючою моделлю поведінки. Барак прямо вказує на деградацію спільного простору, де індивідуальні інтереси чи групова приналежність ставляться вище за закон та повагу до інших.

Політичний маневр харедим та крах уряду

Політичний контекст, у якому з’явилося це відео, безпосередньо пов’язаний із планами ультраортодоксальних партій щодо розвалу чинного уряду. Беньямін Нетаньягу та його кабінет опинилися в глухому куті. Часові рамки відставки уряду, на думку аналітиків, не мають вирішального значення — нинішня коаліція вичерпала свій ресурс. Справжньою причиною дестабілізації стала неможливість ухвалити закон про призов (або «закон про ухилення», як його називають опоненти). Іцхак Гольдкнопф та представники релігійного сектору зрозуміли: у цій каденції ухвалення закону, який би звільнив учнів єшив від служби в ЦАХАЛ, є неможливим завданням. «Не можу», — відповів їм Нетаньягу, загнаний у кут реаліями воєнного часу та тиском громадськості.

Закон про призов: від юридичної суперечки до екзистенційної загрози

Те, що протягом майже трьох десятиліть вважалося суто юридичною або секторною суперечкою, за останні два з половиною роки перетворилося на найбільш вибухонебезпечну тему в ізраїльській політиці. Це вже не дискусія про кількість призваних осіб чи формулювання, які б дозволили закону пройти через БВГ (Вищий суд справедливості). Це перетворилося на мінне поле, яке неможливо оминути. Гасло «помремо, але не підемо в армію», яке раніше сприймалося як маргінальний вигук, тепер звучить у контексті, що підтверджує побоювання Авігдора Лібермана: «Якщо не вдасться ухвалити закон про обов’язкову службу для всіх, ізраїльське суспільство розпадеться».

Шлях до нового соціального контракту

Великий виклик для політичного блоку, який прагне змін — це не просто боротьба з «корупційними схемами» чинної влади, а перегляд самого суспільного договору. Майбутнє Ізраїлю залежить від здатності запропонувати модель, засновану на справедливому розподілі тягаря та ресурсів. Це вимагає від політичних сил відмови від популізму та переходу до чіткого, когерентного повідомлення: рівний призов — це те, чого прагне більшість сіоністського суспільства. Щоб досягти реальних змін, політики повинні припинити зосереджуватися на дріб’язкових питаннях, таких як закриття каналів чи звільнення окремих осіб, як-от Давид Зіні. Замість цього, пріоритетом має стати формування спільного знаменника, який об’єднає країну навколо фундаментальних цінностей, а не роз’єднає її навколо суперечок про статус-кво.