Йорам Марціано, колишній депутат Кнесету, в ефірі телеканалу «Решет» підтвердив, що під час приватної зустрічі президента Іцхака Герцога з Яаковом Бардуго, медійним діячем, якого вважають близьким соратником прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, обговорювалося питання можливого помилування глави уряду. Ця зустріч, що відбулася в будинку доньки Марціано, ініціювалася колишнім парламентарем як спроба примирити двох давніх знайомих у період загостреної політичної напруги в Ізраїлі. Пізніше стало відомо про іншу, або більш детально описану, таємну нічну зустріч Герцога та Бардуго у місті Шогам.

Передісторія та невдале посередництво

Йорам Марціано, який знайомий з Іцхаком Герцогом понад 35 років ще з часів спільної роботи в партії «Авода», а з Яаковом Бардуго підтримує дружні стосунки з дитинства, виступив у ролі посередника. Його мета полягала в тому, щоб примирити Герцога та Бардуго, які, за його словами, перебувають у стані конфлікту. «Я не арбітр, я людина миру. Сказав їм: це не час для сварок, потисніть руки, закінчуйте цей епізод», — пояснив Марціано свої мотиви. Проте, як він сам відверто визнав, ініціатива не увінчалася успіхом: «Вони провалилися, тому що ми поводимося як у дитячому садку, займаючись речами, які взагалі не мають значення».

Питання помилування та офіційна позиція Бейт а-Насі

Хоча Йорам Марціано спочатку наполягав, що «темою розмови не було помилування», він змушений був визнати, що ця тема таки виникла під час зустрічі, що відбулася вже після початку війни. «Очевидно, що коли президент держави зустрічається з Бардуго, який є наближеним до прем’єр-міністра Нетаньягу, то, звісно, говорять про помилування. Проте жодних підсумкових домовленостей з цього приводу не було», — уточнив посередник. У відповідь на оприлюднення цієї інформації, офіс президента (Бейт а-Насі) виступив із заявою, яка суттєво обмежує інтерпретацію зустрічі. Згідно з повідомленням, Іцхак Герцог зустрічається з різними діячами, щоб «знизити градус напруги в ізраїльському суспільстві». Президент підкреслив, що його мета — досягнення суспільного консенсусу щодо судових справ Беньяміна Нетаньягу. У заяві Бейт а-Насі наголошується: «Зустріч була лише загальною фоновою розмовою. Не було досягнуто жодних домовленостей, обіцянок чи конкретних обговорень щодо помилування». У президентській резиденції також додали, що Яаков Бардуго не був залучений до зусиль президента щодо досягнення суспільної згоди, оскільки сам Бардуго виступає проти цього процесу. Мета таких контактів — виключно зменшення конфліктності в складний для Ізраїлю час.

Тиск на інституцію президента та «трансформація» Лікуду

Оновлення 12.05.2026 08:20: Президент Іцхак Герцог опинився в центрі суспільної дискусії після повідомлень про його таємну нічну зустріч із Яаковом Бардуго, яка відбулася в місті Шогам. Ця подія, попри її легітимний характер, спровокувала різкі висловлювання з боку Бардуго, який, за повідомленнями, назвав главу держави «боягузом». Аналітик та стратегічний консультант Момі Пеер, автор книги «Муха на стіні», у своїй оцінці ситуації відкидає ці звинувачення, стверджуючи, що справжні причини напруги криються в діях оточення прем’єр-міністра. За аналізом Пеера, Беньямін Нетаньягу докладає системних зусиль для використання всіх наявних юридичних ресурсів, щоб уникнути наслідків трьох кримінальних справ, порушених проти нього. Автор стверджує, що оточення прем’єра здійснює безпрецедентний тиск на президента, вимагаючи надання помилування. Лунають припущення, що до цього процесу навіть намагалися залучити адміністрацію США, щоб через офіційні канали чи особисті звернення змусити Іцхака Герцога ухвалити відповідне рішення. Використання риторики «боягузтва» стосовно президента розглядається автором як інструмент психологічного тиску, покликаний схилити голову держави до кроку, який суперечить його принципам. Момі Пеер, який ідентифікує себе як виходець із середовища партії Лікуд, висловлює глибоке занепокоєння станом політичної сили. На його думку, партія зазнала фундаментальних змін, втративши свої початкові цінності та здатність об’єднувати різні верстви суспільства.

Безпекові та соціальні виклики в умовах політичної кризи

Спроба посередництва в умовах війни підкреслює глибоку кризу довіри між вищими ешелонами влади та політичними елітами. Питання потенційного помилування Беньяміна Нетаньягу в контексті його кримінальних справ залишається одним із найбільш чутливих тригерів для ізраїльської громадськості. Будь-який контакт між президентом — представником інституції, що стоїть над політичними суперечками, — та оточенням прем’єра, який перебуває під слідством, автоматично сприймається суспільством як політичний торг. Це створює додаткові ризики для стабільності коаліції та довіри до державних інститутів у період, коли країна потребує максимальної внутрішньої консолідації для ведення бойових дій. Момі Пеер зазначає, що держава Ізраїль наразі стикається з комплексом критичних загроз, які не отримують належного вирішення з боку чинного уряду. Серед ключових проблем виділяють: безпекову ситуацію (відсутність рішучих дій проти ХАМАСу, Хезболли, хуситів та Ірану), внутрішній порядок (зростання злочинності), демографічну та соціальну політику (необхідність скасування інституту ухилення від військової служби та реформування системи призову), а також економічну стабільність (загроза фінансового колапсу). У цій турбулентній ситуації Іцхак Герцог сприймається Момі Пеером як «єдина слухаюча вуха» та інституція, що зберігає державницький підхід.