Внутрішні вибори в Хамасі: боротьба за курс організації

Хамас перебуває на етапі внутрішньої трансформації, готуючись оголосити ім’я нового голови політбюро. Як повідомляє катарський канал «Аль-Арабі», процедура голосування в секторі Гази вже завершена, а паралельні процеси в діаспорі та на Західному березі річки Йордан мають закінчитися найближчим часом. Офіційне оголошення результатів очікується вже цього тижня. Вибір нового лідера відбувається на тлі глибоких розбіжностей щодо стратегічного майбутнього організації та її регіональних альянсів.

Основними претендентами на посаду є Халіл аль-Гайя та Халед Машаль. Перший, уродженець Гази, вважається представником «іранської осі» і користується підтримкою силового блоку всередині анклаву. Другий, Халед Машаль, має потужну підтримку за кордоном і традиційно асоціюється з віссю «Братів-мусульман» — Катаром та Туреччиною. Окрім обрання очільника політбюро, в Газі також визначено наступника для самого аль-Гайї на випадок, якщо той очолить організацію.

Переговори з «Радою миру Трампа» та позиція щодо роззброєння

Попри бойові дії, представники Хамасу продовжують непрямі контакти з міжнародними посередниками. Останніми тижнями відбулася серія зустрічей із Ніколаєм Младеновим, який очолює «Раду миру» в Газі. Метою діалогу є обговорення наступних етапів врегулювання перед впровадженням «плану 20 пунктів», ініційованого президентом США Дональдом Трампом.

Згідно з повідомленням саудівського видання «А-Шарк аль-Авсат», Хамас передав Младенову офіційний документ, у якому чітко зазначено позицію щодо роззброєння: організація відмовляється від повної демілітаризації, пов’язуючи це питання з відновленням суверенітету та створенням палестинської держави. Бассем Наїм, високопосадовець Хамасу, у коментарі ліванській мережі «Аль-Маядін» наголосив, що організація дотримується умов припинення вогню, проте майбутнє Гази залишається виключно палестинським питанням. Водночас ізраїльська сторона, зокрема ЦАХАЛ, неодноразово заявляла, що без роззброєння Хамасу повноцінне відновлення сектору неможливе.

Закриття американського координаційного центру в Кір’ят-Гаті

Додатковим індикатором зміни політики США стало рішення про закриття Центру цивільно-військової координації (CMCC) у Кір’ят-Гаті. Ця база, створена адміністрацією США після угоди щодо заручників для моніторингу ситуації в Газі, за даними агенції Reuters, буде ліквідована за вказівкою команди Дональда Трампа. Дипломатичні джерела вказують, що цей крок свідчить про зниження інтересу Вашингтона до безпосереднього нагляду за сектором Гази на тлі переорієнтації зусиль на стримування Ірану.

Для Ізраїлю закриття CMCC є тривожним сигналом, оскільки це ускладнює міжнародний контроль за відновленням військового потенціалу Хамасу. Ізраїльські посадовці, обізнані з питанням, зазначають, що це очікуваний крок, адже США дедалі більше фокусуються на регіональній протидії іранській загрозі, відсуваючи питання Гази на другий план.

Безпекові виклики та майбутнє бойових дій

Військово-політичний кабінет Ізраїлю планує обговорити ситуацію в Газі на найближчому засіданні. Ключовим питанням залишається можливість відновлення інтенсивних бойових дій з метою повного роззброєння Хамасу. Проте, експерти вказують на суттєві обмеження: по-перше, тиск з боку США, які навряд чи дадуть «зелене світло» на масштабну операцію; по-друге, інтенсивність боїв на північному фронті проти Хезболли.

Наразі ЦАХАЛ змушений діяти в режимі «стрижки газону» — точкових операцій, оскільки концентрація сил на півночі не дозволяє проводити повномасштабну кампанію в Газі. Якщо Хамас продовжуватиме відмовлятися від роззброєння, Ізраїль опиниться перед складним вибором: або продовжувати поточний формат безпекового контролю, або ризикувати загостренням відносин з міжнародною спільнотою задля досягнення повної демілітаризації анклаву.