Провал «Проєкту свободи»: хронологія 36 годин

Дональд Трамп ініціював «Проєкт свободи», метою якого було відновлення комерційного судноплавства через Ормузьку протоку та фактичне зняття іранської блокади. План Вашингтона передбачав залучення значних ресурсів: до регіону направили есмінці з керованими ракетами, понад 100 одиниць авіації та 15 тисяч військовослужбовців. Ця «гуманітарна ініціатива» мала гарантувати безпечний прохід суден, проте операцію згорнули вже через 36 годин.

Вже наступного дня після старту місії між силами США та Ірану розпочався обмін вогнем. За даними The Wall Street Journal, Тегеран відкрив вогонь по американських есмінцях, на що армія США відповіла ударами у відповідь. Попри заяви президента США про те, що «режим припинення вогню» залишається чинним, реальна ситуація свідчить про зворотне: блокада триває, а іранська сторона погрожує «рішучою відповіддю» на будь-які подальші дії американців.

Гуманітарна катастрофа: 20 тисяч моряків у заручниках

Ормузька протока перетворилася на «плавучу в'язницю» для понад 800 суден, які перебувають у пастці вже понад 65 днів. Близько 20 тисяч моряків опинилися в епіцентрі конфлікту, не маючи змоги вийти із зони небезпеки. Ситуація на борту суден стає критичною: закінчуються запаси води, їжі та медикаментів. Один із моряків, навігатор з Бангладеш на ім’я Шамім Сабір, розповів про жахливі умови: «Запаси води та їжі закінчуються. Я боюсь за своє життя, ми перебуваємо у відчаї». Інший моряк з Індії повідомив, що у нього закінчилися ліки від гіпертонії, а судна, що стоять поруч, періодично стають мішенями для іранських безпілотників.

Згідно з даними Міжнародної морської організації, щонайменше 30 суден постраждали від атак іранських дронів та ракет, а кількість загиблих моряків вже перевищила 10 осіб. Моряки повідомляють, що іранські офіційні особи вимагають оплату за звільнення суден, проте ці процеси непрозорі, а самі екіпажі часто стають жертвами шахрайства, не знаючи, кому насправді спрямовуються кошти.

Геополітичний глухий кут та наслідки

Іран продовжує утримувати контроль над проходом через протоку, виправдовуючи це «небезпекою» для судноплавства. Після нещодавнього загострення в районі, влада Об’єднаних Арабських Еміратів повідомила про активацію систем протиповітряної оборони, хоча деталі перехоплених цілей залишаються невідомими. Військове командування Ірану звинуватило США у «порушенні режиму припинення вогню», що лише поглибило дипломатичний та безпековий вакуум.

Для екіпажів суден ситуація залишається невизначеною. Вони змушені обирати між ризиком спроби прориву блокади та очікуванням у черзі, кінця якої ніхто не може гарантувати. Сон моряків переривчастий, а єдиною можливістю зв’язатися з родинами залишається нічний час, коли вони можуть отримати доступ до інтернету. На цей час Ормузька протока залишається зоною найвищого ризику, де безпека тисяч людей залежить від примхливої політики та непередбачуваних рішень військових командувань обох сторін.