Сполучені Штати Америки готуються здійснити захоплення нафтових танкерів та комерційних суден, які мають зв'язок з Іраном, вже найближчими днями. Ця операція планується до виконання в міжнародних водах, значно віддалених від Ормузької протоки та Перської затоки, де американський флот вже здійснює морську блокаду. Як повідомляє видання Wall Street Journal, посилаючись на джерела в американській адміністрації, цей крок має на меті розширити економічний тиск на режим аятол, спонукаючи його до компромісів у мирних переговорах зі США та забезпечення вільного проходу через Ормузьку протоку.

 

Минулого понеділка президент Трамп запровадив морську блокаду проти всіх суден, що прямують до або з іранських портів, після того, як Тегеран відмовився відновити рух у Ормузькій протоці в рамках тимчасової угоди про припинення вогню. Іран стверджував, що угода була порушена, оскільки спочатку не включала Ліван. Вчора, після того, як Трамп домігся припинення вогню між Ізраїлем та Хизбаллою, міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі оголосив про повне відкриття стратегічної протоки, через яку проходить п'ята частина світового споживання нафти. Це оголошення призвело до різкого падіння цін на нафту, і Трамп подякував Ірану.

 

Однак сьогодні вранці, що може свідчити про внутрішні розбіжності в іранському режимі, Корпус вартових Ісламської революції раптово заявив про повторне закриття протоки. Це рішення було нібито викликане заявою Трампа про збереження морської блокади до досягнення остаточної угоди. Сьогодні вранці кілька суден ще встигли перетнути протоку, але після заяви Корпусу вартових Ісламської революції стало відомо про атаки на два судна, зокрема на величезний танкер, що перевозив нафту з Іраку. Танкер під назвою Sanmar Herald, що йшов під прапором Індії, повідомив про обстріл з боку швидкісних катерів Корпусу вартових Ісламської революції. Інше судно повідомило про пошкодження від «невстановленого озброєння». Постраждалих не було, але ці та інші судна були змушені повернути назад. Індія викликала іранського посла для висловлення «глибокої стурбованості» через ці інциденти.

 

Генерал Ден Кейн, голова Об'єднаного комітету начальників штабів США, на прес-конференції у четвер вже натякав на розширення операцій. Він заявив, що США «активно переслідуватимуть будь-яке судно під іранським прапором або будь-яке судно, яке намагається надати матеріальну підтримку Ірану», включаючи танкери «тіньового флоту», які ухиляються від міжнародних санкцій та правил. За даними Wall Street Journal, ця стратегія, яку в адміністрації Трампа називають «Економічна лють», є новим етапом американської кампанії тиску на Тегеран. Близько 90% іранської нафти експортується до Китаю, і американська блокада розглядається як спроба змусити Пекін чинити тиск на Тегеран для досягнення угоди.

 

Трамп висловив оптимізм щодо того, що морська блокада та інші заходи в рамках кампанії «Економічна лють» зрештою призведуть до мирної угоди з Іраном. Він зазначив, що Іран «трохи хитрує», але не зможе «шантажувати» США, і переговори «просуваються дуже добре». Однак Верховна рада національної безпеки Ірану оголосила, що Ормузька протока залишатиметься закритою до досягнення «миру в регіоні», натякаючи на можливий зв'язок між завершенням війни в Ірані та завершенням конфлікту з Хизбаллою в Лівані. Іран також продовжує вимагати плату за прохід суден через протоку (до 2 мільйонів доларів), надаючи пріоритет тим, хто платить, і погрожуючи «призупинити» прохід для тих, хто відмовляється. У відповідь Трамп погрожував захоплювати судна, які платитимуть Ірану.

 

Для українців в Ізраїлі ця новина має пряме значення, оскільки загострення ситуації в Перській затоці та Ормузькій протоці неминуче впливає на світові ціни на нафту. Зростання цін на енергоносії може призвести до підвищення вартості пального, електроенергії та загального збільшення вартості життя в Ізраїлі. Крім того, регіональна нестабільність, спричинена конфліктом між США та Іраном, може впливати на безпекову ситуацію в регіоні, де Ізраїль є ключовим гравцем. Розуміння цих геополітичних процесів є важливим для адаптації та життя в країні.