Дональд Трамп, президент Сполучених Штатів, офіційно анонсував початок гуманітарної операції під назвою «Проєкт свобода», яка стартує зранку у понеділок за часом Близького Сходу. Ця ініціатива, пізніше перейменована на «Свобода» (Maritime Freedom Construct), має на меті змінити статус-кво в регіоні Ормузької протоки. Як повідомив американський лідер у мережі Truth, рішення було ухвалене після численних звернень від держав, чиї кораблі опинилися в заручниках ситуації в протоці. За словами Трампа, ці судна належать країнам, що не є учасниками конфлікту, а екіпажі перебувають у скрутному становищі через брак продовольства та необхідних ресурсів.

Контекст та стратегічні цілі «Проєкту Свобода»

Хоча офіційно ініціатива подається як гуманітарний крок для забезпечення безперешкодного руху торговельних суден, аналітики вбачають у цьому стратегічний інструмент для повної ізоляції Тегерану та встановлення нового порядку безпеки в Перській затоці під американським керівництвом. Поточна ситуація в протоці характеризується станом «подвійної блокади»: Іран погрожує суднам, що не узгоджують з ним свої маршрути, тоді як США застосовують жорсткі санкції до іранських портів. Дональд Трамп, який раніше заявляв, що протока «відкрита для бізнесу», фактично зіткнувся з паралічем морських шляхів. Нова коаліція має на меті об’єднати зусилля міжнародних партнерів для обміну розвідданими, дипломатичної координації та примусового виконання санкцій. Це перетворює локальну кризу на міжнародну проблему, де Іран постає в образі сторони, що блокує глобальну торгівлю.

Механізм дії та безпекові аспекти ініціативи

Американська сторона бере на себе зобов’язання супроводжувати нейтральні судна за межі небезпечних вод. Дональд Трамп підкреслив: «Це виключно гуманітарний жест. Якщо виникнуть будь-які перешкоди для цього процесу, ми будемо змушені застосувати силу для їх усунення». Паралельно з цим, спеціальний посланець Стів Віткофф підтвердив факт ведення «позитивних дискусій» з іранською стороною, проте офіційні деталі домовленостей залишаються закритими. Водночас, за даними UKMTO (Організації морських торговельних операцій Великої Британії), у районі порту Рас-ель-Хайма вже зафіксовано вимоги до суден покинути місця стоянки, що вказує на високу напруженість у регіоні. Проєкт «Свобода» стає не лише інструментом навігації, а й важелем тиску, що дозволяє США легітимізувати подальші військові кроки у разі зриву перемовин.

Дипломатичні розбіжності та позиція Ірану

Ситуація навколо Ормузької протоки тісно переплетена з ширшими переговорами щодо завершення війни. Позиції сторін залишаються діаметрально протилежними. Згідно з повідомленнями Al Jazeera, іранська пропозиція складається з трьох етапів: стабілізація режиму припинення вогню, тимчасове заморожування збагачення урану та формування регіональної безпекової архітектури. Пізніше Іран представив 14-пунктовий план, що включає припинення воєнних дій протягом 30 днів, зняття санкцій та виведення американських сил, проте прагне відкласти питання ядерної програми на потім. Проте офіційний представник МЗС Ірану Ісмаїл Бакаї заперечив можливість обговорення ядерної програми на поточному етапі. Різні версії джерел свідчать про суперечності: у той час як медіа повідомляють про готовність Ірану до поступок, інформаційне агентство «Фарс», пов’язане з Корпусом вартових ісламської революції, спростовує інформацію про відкриття протоки до досягнення фінальної угоди. Зі свого боку, Дональд Трамп відкидає такий підхід, наполягаючи, що відмова від запасів збагаченого урану має бути першочерговою умовою будь-яких домовленостей. Американська сторона розцінює іранські пропозиції лише як тактику затягування часу для відновлення військового потенціалу.

Ізраїльська реакція та потенційні наслідки для регіону

Беньямін Нетаньягу під час засідання уряду закликав міністрів утриматися від публічних коментарів щодо Ірану, наголошуючи на делікатності моменту. Урядовці Ізраїлю скептично оцінюють шанси на успішну угоду, вказуючи на категоричну відмову Тегерана відмовитися від збагаченого урану на початкових стадіях перемовин. На завтра заплановано засідання військово-політичного кабінету Ізраїлю, на якому обговорюватимуть результати багатовекторної оцінки безпекової ситуації, оскільки Трамп раніше не відкинув можливість відновлення ударів по Ірану, якщо дипломатичні зусилля не принесуть очікуваного результату. З військової точки зору, США звітують про знищення приблизно 85% ракетних потужностей Ірану. Проте президент США відкрито заявляє про намір ліквідувати решту 15% спроможностей, які вважає загрозою. Попри декларації про гуманітарний характер проєкту, Дональд Трамп залишає за собою право на застосування сили, якщо «Корпус вартових ісламської революції» чи інші підрозділи діятимуть «неналежно» в зоні відповідальності коаліції. Наразі ймовірність поновлення масштабних бойових дій залишається високою, попри короткочасні паузи. США продовжують тримати курс на «максимальний тиск», демонструючи світу, що відповідальність за нестабільність лежить виключно на режимі в Тегерані. Питання про те, чи буде досягнуто угоди, залишається відкритим, проте риторика Вашингтона свідчить про готовність до тривалого протистояння, де будь-який компроміс без роззброєння Ірану вважається неприйнятним.