Втрата контролю над вулицями

Іранські міста, зокрема Тегеран та Карадж, зіткнулися з безпрецедентною присутністю іноземних збройних формувань. Як повідомляє британське видання The Telegraph, на вулицях помічено бійців «Га-Хашд аш-Шаабі» — проіранської шиїтської міліції з Іраку. Озброєні формування не лише патрулюють райони, а й здійснюють перевірки автомобілів на блокпостах та примусово забезпечують дотримання суворих законів про хіджаб. Місцеві жителі повідомляють, що бойовики не володіють перською мовою, спілкуючись лише жестами або ламаною арабською, що створює атмосферу «окупації».

Чому залучили іноземців

Виснаження власних сил безпеки Ірану стало головною причиною залучення зовнішніх ресурсів. Підрозділи КВІР (Корпус вартових ісламської революції), поліція та воєнізовані загони «Басидж» зазнали значних втрат під час останніх конфліктів. Йдеться не лише про вбитих та поранених, а й про дезертирство та деморалізацію особового складу. Спочатку іноземні формування прибули під приводом надання гуманітарної допомоги, проте швидко інтегрувалися в систему внутрішньої безпеки, взявши на себе функції нічного патрулювання та розгону протестних акцій.

Криза доктрини Сулеймані

Аналіз безпекової ситуації свідчить про глибоку кризу стратегії, яку свого часу розробляв Касем Сулеймані. Колишній командувач сил «Кудс» створював мережу шиїтських міліцій для проєкції сили Ірану за кордоном — у Сирії, Іраку та інших країнах, щоб переносити загрози якнайдалі від іранських кордонів. Використання цих же сил для придушення внутрішнього невдоволення в самому Тегерані демонструє повний крах цієї доктрини: інструменти, створені для експансії, тепер стали необхідними для виживання режиму всередині країни.

Наслідки для громадян

Іноземні найманці, серед яких також ідентифіковані бойовики афганського підрозділу «Фатеміюн», діють значно жорсткіше за місцеві сили. На відміну від іранських силовиків, які мають родинні зв’язки з населенням і певні стримувальні фактори, іноземці не мають жодних соціальних зобов’язань перед місцевими мешканцями. У районі площі Азаді в Тегерані зафіксовано випадки, коли бойовики відкрито заявляли: «Це наша площа, площа Іраку». Така поведінка провокує додаткову напругу, адже населення сприймає це не як правопорядок, а як пряме іноземне втручання в цивільне життя.