Дональд Трамп 23 травня ввечері оголосив, що угода між США та Іраном «узгоджена в основному» й очікує остаточного затвердження між Сполученими Штатами, Іранською Республікою та «різними іншими країнами». Серед елементів угоди — відкриття Ормузької протоки, яка до початку бойових дій функціонувала у звичайному режимі. Трамп також повідомив, що провів окрему розмову з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, яка «пройшла дуже добре» — без деталей щодо змісту. Раніше стало відомо, що Нетаньягу скептично ставиться до угоди, а американський сенатор Ліндсі Грем попередив про «кошмар для Ізраїлю».

Що пишуть американські ЗМІ: уран, активи і Ліван

Паралельно з заявою Трампа New York Times повідомив, що Іран погодився відмовитися від запасів високозбагаченого урану. Угода, втім, не фіксує механізм цієї відмови — деталі відкладено на пізніший етап. Американські джерела зазначили, що Вашингтон домігся цієї поступки ще на початковому етапі переговорів, погрожуючи поновити війну. За даними NYT, бойові дії мають припинитися «на всіх фронтах» — зокрема в Лівані. Іранські активи на суму 25 мільярдів доларів планується розморозити. Ядерне питання залишиться предметом переговорів протягом 30–60 днів після підписання угоди — що збігається зі структурою меморандуму, деталі якого розкрив Reuters раніше.

Водночас CBS News повідомила, що адміністрація Трампа паралельно готує нову хвилю ударів по Ірану — рішення ще не прийнято, але підготовку розпочато. Трамп скасував поїздку на весілля сина і залишився у Білому домі замість запланованих вихідних у гольф-клубі в Нью-Джерсі. Частина американських військових і співробітників розвідки відкликали відпустки. Контингенти США на Близькому Сході ротуються і виводяться з зони можливого конфлікту — щоб мінімізувати втрати у разі ескалації.

Тегеран: «надмірні вимоги» і закрите небо

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі 23 травня у телефонній розмові з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутерришем підтвердив участь у дипломатичному процесі — але водночас звинуватив США у «неодноразових зрадах дипломатів, військовій агресії проти Ірану, суперечливій позиції та постійних надмірних вимогах». Ця заява прозвучала якраз тоді, коли американська преса писала про підготовку нових ударів. Іран добивається повного припинення бойових дій, гарантій відмови від нових атак, скасування обмежень на експорт нафти та розморозки активів. США наполягають на ядерній програмі як центральній умові — про що держсекретар Марко Рубіо попереджав ще на початку переговорів.

Одночасно авіаційна влада Ірану видала NOTAM — повітряний простір на заході країни закритий до ранку 25 травня. Виняток зроблено тільки для рейсів у денний час. Причина — превентивні заходи безпеки для цивільних літаків на тлі загрози зриву перемир'я.

Пакистан і Катар — посередники в Тегерані

Головнокомандувач армією Пакистану генерал Асім Мунір прибув до Тегерана 22 травня і провів зустрічі з президентом Ірану, міністром закордонних справ та спікером парламенту. Джерело, близьке до ірано-американських переговорів, охарактеризувало його візит як «останню спробу досягти бажаної мети — відвернути привид війни від регіону». До того ж міністр внутрішніх справ Пакистану Мохсін Накві провів окрему зустріч з Аракчі. Детальніше про роль Пакистану як посередника та 14-пунктовий меморандум — в нашому попередньому матеріалі. Катарська делегація того ж дня вилетіла до Тегерана «за домовленістю зі США» і зустрілася з іранським дипломатом Есмаїлом Бакаї. Тобто протягом однієї доби в іранській столиці паралельно працювали дипломатичні місії щонайменше двох держав-посередників.

ОАЕ і Ізраїль: острах «слабкої» угоди

Радник президента ОАЕ Мухаммада бін Заїда Анвар Гаргаш заявив, що іранська ядерна програма вперше стала для Еміратів загрозою №1. «Раніше вона була для нас другою або третьою проблемою за значущістю — тепер першою», — сказав він. Гаргаш пояснив: останні події показали, що Іран «здатний використати будь-яку зброю, яка є в його руках».

В Ізраїлі, за даними Ynet, наростають побоювання щодо угоди, яка формується. Головне занепокоєння — документ може не гарантувати ядерного роззброєння, не обмежить іранські ракети та не зупинить фінансування проксі-угруповань. Додатковий ризик — майбутній президент США, менш прихильний до Ізраїлю, може послабити умови угоди або відмовитися від тиску на Тегеран. Аналітик Рон Бен-Ішай сформулював позицію частини ізраїльського істеблішменту коротко: «Якщо ти вступив у переговори — ти вже програв».