Сполучені Штати та Іран перебувають на порозі підписання меморандуму про взаєморозуміння, спрямованого на припинення бойових дій. Про це повідомляє американське інформаційне агентство Associated Press із посиланням на два регіональні джерела та дипломатичні кола. Остаточне рішення щодо проєкту документа, підготовленого Пакистаном, очікується протягом найближчих 48 годин. Текст угоди вже передали на розгляд обом сторонам.

Роль американської дипломатії та позиція Дональда Трампа

Узгодженню позицій суттєво сприяли віцепрезидент США Джей Ді Венс, а також спеціальні посланники Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Важливу роль посередника відіграв і Катар, який направив високопоставленого представника до Тегерана для сприяння переговорам. Крім того, розглядається можливість проведення прямого раунду переговорів між Вашингтоном та Тегераном в Ісламабаді.

Президент США Дональд Трамп в інтерв'ю телеканалу CBS підтвердив існування проєкту угоди, зазначивши, що сторони «підійшли набагато ближче» до домовленості. У коментарі для видання Axios американський лідер повідомив про заплановану зустріч із Венсом, Віткоффом та Кушнером для обговорення останньої пропозиції Ірану. Рішення про те, чи відновлювати бойові дії, Трамп планує ухвалити найближчим часом.

«Або я вдарю по них сильніше, ніж будь-коли раніше, або ми підпишемо хорошу угоду», — заявив Трамп. Він додав, що прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу не повинен хвилюватися, оскільки угода не буде підписана, якщо вона не вигідна Ізраїлю. За словами Трампа, Нетаньягу наразі вагається між варіантами відновлення війни та укладення миру. Президент США наголосив, що будь-яка фінальна домовленість обов'язково включатиме ядерні питання, зокрема обмеження збагачення урану та контроль над його запасами.

Вимоги щодо ядерної програми та позиція Марко Рубіо

Державний секретар США Марко Рубіо під час візиту до Індії заявив, що новини щодо угоди з Іраном можуть з'явитися найближчими днями. Рубіо чітко окреслив позицію Вашингтона: Іран ніколи не отримає ядерну зброю, а накопичений збагачений уран має бути переданий.

У той же час джерело в Тегерані повідомило телеканалу Al Jazeera, що Іран досяг меморандуму з Пакистаном і тепер очікує на рішення США, підкресливши, що жодних додаткових поступок понад узгоджені не буде.

Суперечливі деталі проєкту угоди за даними світових ЗМІ

Офіційні деталі меморандуму не розголошуються, проте провідні медіа публікують різні версії умов:

Британське видання Financial Times повідомляє, що угода передбачає продовження режиму припинення вогню на 60 днів та створення рамкової структури для переговорів щодо ядерної програми. Іран зобов'язується обговорити розведення або передачу збагаченого урану, а також поступово відкрити Ормузьку протоку. США у відповідь послаблять блокаду іранських портів та пом'якшать санкційний тиск.

Телеканал Al Arabiya наводить деталі іранської пропозиції: призупинення збагачення урану вище 3,6% на 10 років, розведення урану зі збагаченням понад 20% всередині країни та зобов'язання не створювати ядерну зброю. Натомість Тегеран вимагає збереження обмежених прав на збагачення, повного скасування санкцій, розморожування активів до початку ядерних переговорів та створення механізму компенсацій за рахунок США.

Версія Al Jazeera з посиланням на іранське джерело відрізняється: меморандум фіксує лише завершення війни, зняття блокади, відкриття Ормузької протоки та виведення американських військ із зони конфлікту. Ядерні питання винесені за рамки початкового документа через їхню складність — переговори щодо них мають розпочатися лише через 30 днів після підписання.

Іранське агентство Tasnim, пов'язане з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР), підтверджує наявність суттєвих розбіжностей щодо розморожування активів та контролю над Ормузькою протокою. Тегеран наполягає на жорсткому розділенні питань завершення війни та ядерної програми, вимагаючи спочатку припинити бойові дії на всіх фронтах, включаючи Ліван.

Аналіз безпекових ризиків та довгострокових наслідків

Потенційна угода між Вашингтоном та Тегераном суттєво змінює архітектуру безпеки на Близькому Сході. Тимчасове призупинення військових дій та відкриття Ормузької протоки дозволить знизити напругу у світовій торгівлі та забезпечить Ізраїлю короткостроковий перепочинок. Проте винесення ядерного кейсу за рамки первинного меморандуму або надання санкційного полегшення без повної ліквідації іранської інфраструктури збагачення урану несе довгострокові загрози. Іран може використати фінансові ресурси від розморожених активів для відновлення своєї проксі-мережі, залишаючись при цьому за крок до створення ядерної зброї, що в майбутньому лише спровокує масштабніший конфлікт.