CENTCOM — Центральне командування армії США — підтвердив у ніч на 26 травня 2026 року нові удари по півдні Ірану. Речник командування капітан Тім Гокінс заявив: атаки здійснені з міркувань «самооборони» і спрямовані на «захист наших військових від іранських загроз». За його словами, CENTCOM «продовжує захищати особовий склад, проявляючи стриманість в умовах режиму припинення вогню».

Що саме було атаковано

За даними Fox News та Ynet, американські сили знищили два судна КСІР, які намагалися встановити міни в Ормузькій протоці. Окремий удар — по об'єкту ППО у портовому місті Бандар-Аббас на півдні Ірану: Вашингтон стверджує, що він становив загрозу американській авіації. Також були уражені ракетні позиції для запуску. Іранське агентство Мегр повідомило про вибухи у східній частині Бандар-Аббаса, додавши, що «ситуація під контролем». Агентство Таснім уточнило: у місті пролунало три вибухи. Офіційних даних про жертви та масштаби руйнувань на момент публікації не надходило.

Високопоставлений американський офіцер повідомив New York Times, що іранські зенітні ракети наземного базування створювали загрозу для близько 20 американських бойових кораблів — зокрема двох авіаносців і кораблів супроводу — які діяли в Оманській затоці та Аравійському морі, забезпечуючи блокаду іранських портів. За його словами, удари були нанесені поблизу центрального порту Бандар-Аббаса і бази ВМС Ірану.

Трамп про уран і Ормузьку протоку

Дональд Трамп напередодні ударів опублікував у власній мережі Truth Social ультиматум щодо іранського ядерного матеріалу: збагачений уран має бути або негайно переданий США для знищення, або знищений на місці під наглядом Комісії з атомної енергії. Держсекретар Марко Рубіо, перебуваючи в Нью-Делі, окремо заявив про Ормузьку протоку: «Вона має бути відкрита. Вона буде відкрита так чи інакше». Раніше Трамп також пов'язав іранську угоду з приєднанням арабських країн до «Угод Авраама» — подробиці цієї умови та список країн.

Де застрягли переговори

За даними Wall Street Journal, прогрес на американо-іранських переговорах сповільнився через два вузлових питання: Вашингтон вимагає від Тегерана чітких зобов'язань щодо ядерної програми ще на стартовому етапі, тоді як Іран наполягає на конкретних гарантіях зняття санкцій і розморозки активів. Американські офіційні особи запровадили формулу «без урану — без доларів». Ще 25 травня джерела Fox News повідомляли, що документ погоджено на 95%, проте Тегеран «не налаштований оптимістично». Речник МЗС Ірану Ісмаїл Бакаї в понеділок у Тегерані заявив: «Ми досягли згоди у більшості питань, але стверджувати, що підписання угоди близьке — ніхто цього не може».

Начальник штабу армії Пакистану фельдмаршал Асім Мунір поінформував міністра закордонних справ Китаю Ван І про хід американо-іранських контактів і висловив надію, що Китай «відіграє додаткову роль». Іранська делегація прибула до Дохи для обговорення меморандуму — документа, який передбачає 30-денне припинення бойових дій і зняття обмежень на судноплавство в Ормузькій протоці з подальшим переходом до переговорів щодо ядерної програми. Детальніше про структуру угоди та розбіжності сторін — у матеріалі «Угода США–Іран: що узгоджено і що залишилось відкритим».

Позиція Ізраїлю та регіональний контекст

Ізраїль стурбований тим, що угода послабить тиск на Тегеран і обмежить свободу дій Єрусалима — зокрема в боротьбі з Хезболлою в Лівані. Арабські країни — Саудівська Аравія та ОАЕ — підтримують угоду, але наполягають на включенні гарантій свободи навігації в протоці. Побоювання Єрусалима та скандал навколо узгодження умов з Білим домом детально розібрані у матеріалі «Угода США–Іран: скандал у Білому домі і страхи Ізраїлю».