Нова умова Трампа: «Авраамові угоди» як обов'язковий пакет

Дональд Трамп у понеділок, 25 травня, опублікував розгорнутий допис у Truth Social, у якому заявив, що переговори з Іраном «просуваються добре», і висунув принципово нову вимогу до всіх країн-посередників. За його словами, Саудівська Аравія, Катар, Пакистан, Туреччина, Єгипет та Йорданія «зобов'язані щонайменше одночасно приєднатися до «Авраамових угод»». «Це має бути обов'язковим для всіх цих країн», — написав Трамп, додавши, що доручив своїм представникам «розпочати і успішно завершити» процес приєднання. ОАЕ та Бахрейн вже є учасниками угод, тому їхні підписи не потрібні. За даними Axios, лідери Саудівської Аравії, Катару та Пакистану були здивовані цією вимогою: «На лінії запала тиша, і Трамп пожартував, запитавши, чи вони ще на зв'язку».

Трамп також допустив, що Іран колись може приєднатися до угод: «Було б честю прийняти їх як частину цієї неперевершеної світової коаліції». Водночас він застеріг: якщо країни не підпишуть, це «свідчитиме про погані наміри» і вони «не повинні бути частиною цієї угоди». Спікер Сенату Ліндсі Грем ще у вихідні анонсував цю ідею: «Тепер час бути сміливими заради нового Близького Сходу».

Нетаньягу і Трамп: розмова про меморандум і ядерні вимоги

Беньямін Нетаньягу у неділю ввечері написав у X, що поговорив з Трампом «про меморандум щодо відкриття Ормузької протоки» і майбутні переговори щодо ядерної програми Ірану. Прем'єр «висловив глибоку вдячність президенту Трампу за непохитну відданість безпеці Ізраїлю, зокрема під час операцій «Гарчання Лева» та «Епічна Лють», коли американські та ізраїльські сили воювали пліч-о-пліч проти іранської загрози». Нетаньягу також заявив, що вони з Трампом погодились: будь-яка фінальна угода з Іраном «повинна усунути ядерну загрозу» — тобто передбачати демонтаж іранських об'єктів зі збагачення урану та вивезення збагачених матеріалів з іранської території. Трамп підтвердив право Ізраїлю на самооборону. Детальніше про позицію Нетаньягу і внутрішній розкол у Білому домі — у матеріалі «Угода США–Іран: скандал у Білому домі і страхи Ізраїлю».

Тон Нетаньягу у публічній заяві — стриманий і дипломатичний. Але за кадром картина інша: за даними Axios, під час попередньої розмови на минулому тижні ізраїльський прем'єр був настільки схвильований умовами «листа про наміри», що американське джерело охарактеризувало його стан як «волосся стало дибки». Ізраїльський посол у Вашингтоні поінформував конгресменів про стурбованість Нетаньягу.

Трамп критикує хід переговорів і порівнює з Обамою

Паралельно з дипломатичними сигналами Трамп у понеділок вдався до різкої критики. За даними Ynet, він висміяв Барака Обаму та Джо Байдена, стверджуючи, що «коли він погрожує — інша сторона сідає за стіл переговорів», тоді як попередники лише «прохали». Трамп назвав ядерну угоду з Іраном 2015 року «однією з найгірших угод, коли-небудь укладених нашою країною». Водночас він висловив побоювання, що Іран може зволікати після отримання санкційних послаблень, не виконуючи взятих зобов'язань — і дав зрозуміти, що США готові повернутися «на поле бою, але сильнішими, ніж будь-коли».

За даними Wall Street Journal, Вашингтон вимагає від Тегерана чітких зобов'язань щодо ядерної програми вже на початковому етапі — ще до того, як санкційні послаблення наберуть чинності. Тегеран своєю чергою хоче отримати більше деталей про механізм зняття санкцій і відмовляється приймати умови, не бачачи конкретних гарантій. МЗС Ірану охолодив очікування: «Підписання не буде негайним». Про хронологію попередніх оголошень і зриви дедлайнів — у матеріалі «Оголошення очікується за кілька годин: Нетаньягу проти».

Структура угоди і що залишається відкритим

Попри всі суперечності, контури меморандуму поступово вимальовуються. Перша фаза — відкриття Ормузького пролива протягом 30 днів, зняття морської блокади іранських портів, санкційні винятки для продажу іранської нафти. Друга фаза — 60-денні переговори щодо ядерного досьє. Агентство Tasnim, пов'язане з КВІР, наполягає: пролив «не повернеться до довоєнного статусу» і залишиться під іранським контролем — що прямо суперечить вимозі США про безоплатну свободу навігації. Детальніше про 60-денну схему — у матеріалі «США та Іран близькі до 60-денного перемир'я».

Ядерне питання лишається головним блокером. Іран відкинув вимогу вивезти запаси урану за кордон, заявивши через Reuters, що це «не було частиною попередньої угоди». За даними МАГАТЕ, у розпорядженні Тегерана — 440,9 кг урану, збагаченого до 60%. Посол США в ООН Майк Волтц не виключив відновлення бойових дій: «У нас є варіанти». Огляд усіх ключових заяв та нічного дипломатичного обміну — у матеріалі «Іран і США на порозі угоди: огляд ночі 23–24 травня». Повну хронологію переговорів від їх початку — у матеріалі «Трамп: угода з Іраном в основному узгоджена — що відомо».

Що означає вимога про «Авраамові угоди»

Прив'язка іранської мирної угоди до «Авраамових угод» — якісно новий елемент, якого не було в жодній попередній версії меморандуму. Це означає, що Трамп перетворює локальне перемир'я на інструмент широкої регіональної перебудови: нормалізація відносин Саудівської Аравії, Туреччини, Єгипту та Йорданії з Ізраїлем як умова завершення війни з Іраном. Для Ізраїлю це теоретично позитивний сигнал, але в Єрусалимі його сприймають з обережністю: будь-яка угода, що залишає Іран з ядерним потенціалом, розглядається як загроза незалежно від кількості підписантів «Авраамових угод».