Іранська делегація у швейцарському Бюргенштоці відмовилася фотографуватися з американцями і не з'явилася на відкритті власних перемовин — про це повідомив телеграм-канал «Дежурный по Израилю». Попри це, вже за кілька годин віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив про «значний прогрес» у стабілізації перемир'я в Лівані.

Хто сидить за столом у Бюргенштоці

21 червня на курорті Бюргеншток у кантоні Нідвальден почалися перемовини між США та Іраном за посередництва Катару і Пакистану. Делегацію США очолив Джей Ді Венс, іранську — спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф. Перед спільною зустріччю обидві сторони окремо зустрілися з посередниками: прем'єр-міністром Пакистану Шехбазом Шарифом і командувачем пакистанської армії Асімом Муніром, а також прем'єром і головою МЗС Катару шейхом Мухаммадом бін Абдель Рахманом аль-Тані. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі опинився в одній кімнаті з Венсом — кадри цього моменту облетіли ізраїльські медіа.

Венс заявив, що президент Дональд Трамп «дав делегації повноваження шукати дипломатичне рішення у широкому колі питань» і хоче «відкрити нову сторінку» у відносинах з іранським народом. Щодо Лівану він додав: «За останні два дні ми бачили значний прогрес — з метою забезпечити збереження припинення вогню між сторонами».

Речник МЗС Катару Маджид аль-Ансарі повідомив, що вже створено технічні й моніторингові групи, які стежитимуть за виконанням меморандуму про наміри та просуванням до фінальної угоди.

Ліван — перше питання на порядку дня

Телеканал CBS повідомив, що перемовини у Бюргенштоці відкриються не ядерною темою, а «екстреним обговоренням» конфлікту між Ізраїлем і «Хезболлою» — це підтверджує, що Тегерану вдалося нав'язати порядок денний. Іранський співрозмовник CNN заявив, що «завершення протистояння в Лівані — найважливіше питання на порядку дня іранської делегації».

На землі ситуація суперечлива. Після того, як упродовж вихідних у Південному Лівані загинули п'ятеро бійців ЦАХАЛ — Ліав Кабабія (ליאב כבביה), Ноа Хавхуш (נוה חבשוש), Йоав Кляйн, Дор Гдалія Бен-Шимхон і Нір Бен-Арі (ניר בן ארי) — у Лівані вночі повідомили про «обережне затишшя» з 18:30 і повне припинення ізраїльських ударів. У ЦАХАЛі, однак, стверджують, що наказу про відведення військ немає: просування зупинене за вказівкою політичного керівництва, але вогонь не припинено.

Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац наполягає: «Не було і немає жодних обмежень для бійців ЦАХАЛ у Лівані щодо усунення загроз». За його словами, оголошене напередодні припинення вогню залишає ЦАХАЛ на всіх позиціях у зоні безпеки, що захищає північні поселення.

Ормузька протока: відкрита на папері, закрита на практиці

Глава МЗС Пакистану Ісхак Дар заявив телеканалу «Аль-Арабія», що протягом 60 днів прохід через Ормузьку протоку буде безкоштовним — згідно з умовами меморандуму про наміри. Американська сторона стверджує, що плата не повинна стягуватися взагалі, як і до початку війни. Водночас сам меморандум передбачає переговори Ірану та Оману про майбутнє управління протокою і морськими послугами в ній — формулювання, яке можна трактувати як юридичну основу для майбутньої плати.

Незважаючи на угоди, протока de facto залишається закритою. Агентство Tasnim, рупор КВІР, повідомило, що судноплавство не відновиться, доки США не обмежать дії Ізраїлю в Лівані і не нададуть винятки із санкцій на експорт іранської нафти.

Тегеран говорить різними голосами

Опозиційний сайт Iran International, посилаючись на консервативне агентство Raja News, повідомив, що новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї виступив проти перемовин, які проходили в Ісламабаді. За цими даними, Хаменеї незадоволений тим, що на зустрічах обговорювали ядерну програму, і тим, що іранські представники не домоглися виконання умов, висунутих режимом аятол: «Перемовини велися в порушення релігійних законів», — нібито сказав він. Raja News стверджує, що члени Вищої ради національної безпеки звернулися до верховного лідера, щоб пояснити необхідність обговорення ядерної програми та попередити про небезпеку нових ударів по інфраструктурі — але Хаменеї відповів, що перемовини «не покращать становище Ірану ні в цьому світі, ні в наступному» і не запобіжать новим ударам.

Представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї натомість заявив, що головним питанням перемовин стане саме нездатність США забезпечити дотримання припинення вогню в Лівані. За його словами, зустріч триватиме один день, а серед інших тем — скасування санкцій на експорт іранської нафти та розморожування іранських фондів.

Трамп: погрози й обіцянки в одному інтерв'ю

Президент США в інтерв'ю Fox News попередив: якщо протоку закриють, «у Ірану не буде країни, повертатися їм буде нікуди». Він додав, що США можуть взяти Ормузьку протоку під контроль і стати «ангелом-хранителем» Близького Сходу, отримуючи за це 20% нафти, що проходить через неї. Президенту Ірану Масуду Пезешкіану, який заявив, що Тегеран «не відмовиться від права на збагачення урану», Трамп відповів: «Йому варто стежити за своїми словами і опам'ятатися, інакше ми візьмемо його країну під контроль».

У соцмережі Truth Social Трамп написав, що Тегеран має негайно зупинити своїх «високооплачуваних прокси» в Лівані, інакше США завдадуть нового удару по Ірану — «як минулого тижня, тільки сильніше». Водночас він повторив, що розчарований тим, що «Ізраїль не може ліквідувати «Хезболлу»», і натякнув на готовність передати відповідальність за Південний Ліван президенту Сирії Ахмеду аль-Шараа.

Чому в Єрусалимі говорять про найгірший стратегічний момент

Оглядач Ynet Ітамар Айхнер у колонці пише, що стратегічне становище Ізраїлю «ніколи не було гіршим» — навіть у Війну за незалежність чи перші дні Війни Йом-Кіпур. За його оцінкою, прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу десять років робив ставку на особисті стосунки з Трампом, сподіваючись звалити режим аятол, — і ця ставка, на його думку, не виправдалась: угода з Тегераном залишає «Хезболлу» неушкодженою на півдні Лівану, тоді як Ізраїль отримує публічну критику від Венса за «атаки членів кабінету на Трампа».

Апдейт 19:30

Іранські медіа повідомили, що погроза Дональда Трампа зупинила перемовини у Бюргенштоці й поставила їхнє продовження під питання. Агентство FARS процитувало джерело, обізнане із перебігом перемовин: «Погроза Трампа зупинила перемовини у Швейцарії і поставила їхнє продовження під питання». Агентство Tasnim, близьке до делегації, повідомило, що іранська сторона залишила місце перемовин на знак протесту проти погроз Трампа. На телеканалі PressTV заявили, що Тегеран висловив офіційний протест американцям, а іранська державна телерадіокомпанія додала: «Поки незрозуміло, чи перемовини з США триватимуть, чи зупиняться».

Ліванська мережа «Аль-Маядін», пов'язана з «Хезболлою», стверджує, що іранська реакція була однозначною: делегація призупинила перемовини й відмовилася брати участь у засіданні, доки Трамп не вибачиться, а Ізраїль не відведе війська з Південного Лівану. За цими даними, Тегеран тепер вимагає не лише припинення ударів, а й виведення ізраїльських військ з Південного Лівану. Член іранської делегації заявив медіа: «Якщо війна в Лівані не завершиться, ніякі інші перемовини чи дискусії на інші теми не відбудуться». За його словами, попри загострення, вже зроблено практичні кроки щодо розморожування іранських коштів — за участі катарської делегації.

Речник комітету з нацбезпеки й зовнішньої політики іранського парламенту Ібрагім Резаї відповів на погрози Трампа: «Час порожніх погроз минув. Якби у вас була можливість, ви взяли б під контроль Ормузьку протоку ще під час війни. Ви хотіли, але не змогли». Голова іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф, що очолює делегацію, додав: «Хіба вони не думають, що якби їхні погрози мали якийсь результат, вони не опинилися б у тупику? Ми не рахуємо їхні погрози. Нехай обережніше добирають слова в заявах. Наші збройні сили готові відповісти. Хай говорять скільки хочуть — діємо ми».

Іранська державна телерадіокомпанія повідомила, що попри твердження деяких закордонних медіа, перші 80 хвилин перемовин у Швейцарії не стосувалися ядерної програми Ірану: сторони обговорювали виконання статті 13 меморандуму, де пріоритет надано саме ліванському питанню.

Республіканський сенатор Ліндсі Грем написав, що провів «чотири з половиною години» з Трампом у п'ятницю: «Якщо ця угода провалиться, він силою візьме під контроль Ормузьку протоку — і США стягуватимуть збір з кожного, хто проходитиме нею, щоб фінансувати операцію. Ми хочемо, щоб дипломатія спрацювала. Але якщо Іран спробує нас перевірити на міцність — ми його знищимо». Грем додав, що у 2026 році США розширюватимуть «Угоди Авраама» і намагатимуться залучити до них Саудівську Аравію, а якщо «Хезболла» атакує Ізраїль з території Лівану за наказом Тегерана — новою політикою Вашингтона стане прямий удар по Ірану.

Апдейт 22 червня, 09:40

Учора, попри повідомлення іранських агентств про призупинення перемовин через погрози Трампа, переговори в Бюргенштоці тривали ще довгі години і завершилися заявами сторін про прогрес. Як з'ясувалося, претензія про залишення делегацією місця перемовин не підтвердилася. Станом на ранок 22 червня Джей Ді Венс і вищі іранські посадовці Мохаммад Багер Галібаф та Аббас Аракчі досі залишалися на курорті: технічні перемовини мають продовжуватися протягом тижня, мета — досягти прориву для майбутньої угоди вищого рівня.

Із вчорашніх перемовин вийшли два механізми. Перший — Катар і Пакистан, посередники, оголосили, що Вашингтон і Тегеран створять «лінію зв'язку» для управління інцидентами в Ормузькій протоці: вона має «запобігати інцидентам і браку комунікації» та забезпечити вільний прохід торговим суднам протягом 60 днів дії меморандуму. Другий — так звана «комірка для запобігання тертям» у Лівані, яка, за словами катарців і пакистанців, має «забезпечити завершення військових дій у Лівані». У заяві про комірку не згадані ні Ізраїль, ні «Хезболла» — сторони конфлікту в Лівані. В Ізраїлі напередодні публічно відкинули будь-яку вимогу відведення військ з Південного Лівану, але після оголошення Катару й Пакистану в Єрусалимі настала помітна тиша.

Міністр закордонних справ Ірану Аракчі назвав роботу цієї комірки «першим справжнім тестом» і заявив, що «частина заморожених активів уже розморожена» — без подробиць, а також що скасовано санкції на експорт нафти й нафтохімії, послаблено американську блокаду та запущено «велику програму відновлення Ірану». За даними іранських медіа, увечері відбулася особиста зустріч Венса, Джареда Кушнера і Стіва Віткоффа з Галібафом і Аракчі; Венс і Аракчі навіть провели хвилину в одній кімнаті, хоча іранці знову відмовилися від спільного фото.

Голова комітету з нацбезпеки й зовнішньої політики іранського парламенту Ібрагім Азізі відповів на американські погрози словами: «Ви погрожуєте, а ми діємо. Ормузька протока — не ваше казино і не задній двір сучасних піратів. Це іранські суверенні води, і остаточне рішення належить іранському народу та його силам».

Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу ввечері висловився критично щодо підходу США до Лівану, не називаючи винних прямо: «Уявіть, що в США, біля кордону, вам щодня погрожують ракетними обстрілами, викраденнями й вбивствами. Що сказали б США — «зупинімося і почекаймо»? Вони знищили б терористів і усунули загрозу. Це те, що вони зробили б, і це те, що ми реалізуємо».

Апдейт 22 червня, 11:00

Катар і Пакистан після 18 годин перемовин опублікували спільну заяву про підсумки першого дня: США та Іран погодили формат «комірки для запобігання тертям» (De-confliction cell) за участі посередників і взяли курс на «дорожню карту» до фінальної угоди протягом 60 днів. У заяві сказано, що атмосфера перемовин «позитивна і конструктивна», створено механізм для подальших технічних консультацій, а керівники делегацій звітуватимуть комітету високого рівня, який здійснюватиме політичний нагляд за посередництвом. Технічні перемовини триватимуть у Бюргенштоці решту тижня.

Глава МЗС Ірану Аракчі назвав роботу «комірки» «першим справжнім тестом» і подякував «невтомному» посередництву Пакистану й Катару за «значний прогрес» у завершенні війни в Лівані. За його словами, з Ірану вже знято санкції на експорт нафти й нафтохімії, послаблено блокаду, розморожено частину активів, а також запущено «велику програму відновлення Ірану».

В Ізраїлі найгостріше публічне висловлювання прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу на конференції JNS прозвучало напередодні ввечері: «Уявіть, що в США біля кордону вам щодня погрожують ракетними обстрілами, викраденнями й вбивствами. Що сказали б США — «зупинімося і почекаймо»? Вони знищили б терористів і усунули загрозу. Це те, що ми реалізуємо». Він додав: «Незалежно від результату перемовин, з угодою чи без — в Ірану ніколи не буде ядерної зброї, поки я прем'єр-міністр Ізраїлю», і підтвердив, що ЦАХАЛ утримуватиме зону безпеки в Лівані «доки це необхідно для захисту громадян». Міністр оборони Ісраель Кац написав у мережі X, що Ізраїль не має жодного наміру залишати гору Бофор — невід'ємну частину зони безпеки в Лівані, що захищає поселення Галілеї та війська ЦАХАЛ.

За даними ізраїльських джерел, цього тижня, у вівторок, з ліванською стороною обговорюватимуть «пілотні зони», де ліванська армія намагатиметься продемонструвати здатність очистити територію від «Хезболли» під американським супроводом. Ліванський телеканал LBCI повідомив, що Бейрут отримав від США сигнал про обмежене відведення ізраїльських військ з Південного Лівану як «жест доброї волі» перед новим раундом перемовин у вівторок.

Опитування Інституту Агам під керівництвом д-ра Німрода Ніра спільно з Єврейським університетом (17–20 червня, 3644 респонденти) показало: 86% ізраїльтян відчувають негативні емоції щодо угоди США з Іраном, 82,9% вважають, що безпека Ізраїлю в довгостроковій перспективі ослабла, а 92,1% переконані, що Іран переміг або отримав більше від конфлікту, ніж Ізраїль. Відповідальність за результат кампанії 69,1% опитаних покладають на Трампа, 56,4% — на Нетаньягу, і лише 30,1% — на начальника генштабу Ейяля Замира, який єдиний отримав більше позитивних оцінок, ніж негативних.

Президент Сирії Ахмед аль-Шараа відреагував на слова Трампа про готовність передати Дамаску роль у стримуванні «Хезболли» в Лівані: «Заяву невірно інтерпретували, наче Сирія завтра вранці вторгнеться до Лівану». За його словами, Дамаск «щодня протягує руку ліванцям», має «глибоку проблему» з «Хезболлою», але не хоче, щоб «весь Ліван загинув» між громадянською війною і війною з Ізраїлем. Раніше Трамп розкритикував Нетаньягу за удар по Дахіє за дві години до підписання ліванської угоди про припинення вогню: «Мені це не сподобалося — атака була непропорційною. Якщо Ізраїль не може виконати завдання, не зносячи всі будівлі навколо, тоді це зробить лідер Сирії».

Політичний оглядач Ynet Ітамар Айхнер у щоденному подкасті «Гакотерет» зауважив, що Венс і американські дипломати говорять про сповільнення обмінів вогнем, хоча самі ж заперечують повідомлення про закриття Ормузької протоки на вихідних. За його оцінкою, попри багаторічну напругу між Трампом і Нетаньягу ще з першої каденції, обидва лідери демонстрували координацію під час рішення про війну з Іраном — але нині помітно, що Трамп перестав зважати на позицію Нетаньягу так, як раніше. Айхнер також звернув увагу, що Вашингтон стежить за соціологією перед виборами в Ізраїлі й перевіряє рейтинги альтернативних політиків — Нафталі Беннета й Гаді Айзенкота.

Апдейт 22 червня, 19:00

Перший раунд перемовин на «Люцернському саміті» завершився: посередники з Катару й Пакистану назвали його результат «надихаючим успіхом». Віцепрезидент США Джей Ді Венс провів підсумкову пресконференцію і заявив про чотири досягнення: відкритий прохід через Ормузьку протоку, механізм «запобігання тертям» для Лівану, згоду Тегерана повернути інспекторів МАГАТЕ та запуск технічних перемовин на найближчі тижні. «Угода — це будинок. Ми заклали фундамент, але будинок ще потрібно побудувати», — сказав він.

Версії сторін одразу розійшлися. Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив про тимчасову 60-денну ліцензію на видобуток, транспортування і продаж іранської нафти — у відповідь на обіцянку Тегерана відкрити прохід Ормузькою протокою та допустити інспекторів МАГАТЕ. Агентство Tasnim натомість заявило, що допуск інспекторів «не узгоджений ані делегацією на перемовинах, ані відповідальними особами в уряді — і краще, щоб це ніколи не було узгоджено», назвавши «ядерну невизначеність» одним із головних активів Ірану. Речник МЗС Ірану додав, що Тегеран не вів перемовин щодо ядерної програми і не взяв на себе нових зобов’язань. У відповідь Дональд Трамп написав: «Всі прекрасно розуміють, що Іран погодиться на масштабні інспекції озброєнь, щоб забезпечити «ядерну чесність» на довгі роки наперед».

Заступник командувача КВІР з політичної роботи Ядолла Джавані заявив, що верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї особисто санкціонував перемовини з США: «Спочатку Іран відхилив американську пропозицію і продовжив бойові дії. Але коли висунуті Іраном умови були прийняті, верховний керівник дав вказівку почати перемовини — без поступок у питаннях гідності». Це суперечить публікаціям опозиційного Iran International від 21 червня про те, що Хаменеї нібито виступав проти перемовин.

У Тегерані відкрито радіють новим форматом контролю за Ліваном: агентство Tasnim наголосило, що Іран став «частиною безпекової історії Лівану», беручи участь у «комірці для запобігання тертям» поряд із Бейрутом і Вашингтоном. Це суттєво відрізняється від механізму спостереження за перемир’ям, який діяв з листопада 2024 року за участі США, Лівану, Ізраїлю та Франції, — Ізраїль цього разу не є стороною. Тим часом телеканал «Аль-Арабія» з посиланням на ізраїльське джерело в сфері безпеки повідомив, що офіцери КВІР перебувають у районі Алі-ат-Тахер на півдні Лівану й координують бойові дії «Хезболли» — і саме острах за безпеку цих офіцерів, за даними джерела, був однією з причин наполегливих вимог Тегерана зупинити наземну операцію ЦАХАЛу в цьому районі.

Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу увечері ще раз публічно підтвердив: «Моя вказівка і вказівка міністра оборони ЦАХАЛу залишаються незмінними: бійці на півдні Лівану мають повну свободу дій для усунення будь-якої прямої чи назріваючої загрози — як для самих солдатів, так і для жителів півночі Ізраїлю. У ЦАХАЛу немає жодних обмежень із цього приводу». На цьому фоні командування Північного округу повідомило мешканцям прикордонних громад, що з 28 червня знімаються з довготривалого резервування «відділення захисту поселень», мобілізовані на початку операції «Рик лева» 28 лютого. Рішення вже викликало різку критику серед жителів півночі, які назвали його передчасним на фоні удаваного спокою."