О 05:18 за ізраїльським часом CENTCOM повідомив про завершення хвилі ударів по Ірану, яка тривала рівно сім годин. Винищувачі, безпілотники та кораблі ВМС США застосували високоточні боєприпаси по десятках військових об'єктів уздовж узбережжя Ірану та біля Ормузької протоки — ракетних позиціях, виробництві безпілотників, військово-морських силах і системах берегової оборони. За кілька годин до цього, о 23:00 у вівторок, набула чинності відновлена морська блокада іранських портів: за даними CENTCOM, на Близькому Сході зараз задіяно понад 20 бойових кораблів США та сотні літаків. «Американські сили зберігають пильність, готові завдавати смертоносних ударів і перебувають у повній бойовій готовності», — йдеться в заяві командування.

Сьома доба ударів: що передувало блокаді

Операція розпочалась ще раніше — о 22:00 у вівторок, за годину до вступу блокади в силу. У CENTCOM заявили, що ці удари мали додатково послабити здатність Ірану атакувати торгові судна в Ормузькій протоці. Іранські джерела повідомляли про вибухи в Ахвазі, Сирику, Бендер-Аббасі, Дезфулі, Бушері та на острові Кешм. Речник аерокосмічних сил КВІР Маджид Мусаві (Majid Mousavi) заявив, що «будь-яка сторона, яка надає підтримку США в нападі на Іран, є законною ціллю». Атаки США почалися після того, як Іран уразив військові бази у Кувейті та Бахрейні, де розміщені американські військові.

Шоста ніч: вибухи від Бампура до Хенгаму

Уночі проти середи іранські агентства повідомляли про нові вибухи в кількох районах країни. За даними Fars, вибухи були чутні в Бампурі та Чабахарі, раніше надходили повідомлення про удари в Ахвазі. Агентство IRNA повідомило про вибухи на острові Хенгам, а Mehr — у Сирику провінції Хормозган, біля входу в Ормузьку протоку. Офіційних даних про уражені об'єкти й наслідки цих атак на момент публікації немає. За твердженням Fars, американському удару піддався об'єкт у районі Дехлорана на заході Ірану; IRNA повідомило про атаку трьома боєприпасами на фабрику мінеральної води біля Мусіана в провінції Ілам. Незалежного підтвердження цієї інформації, як і даних про жертви й масштаби збитків, немає.

Іранська відповідь: Кувейт, Йорданія, Бахрейн

Тегеран заявив про нову серію атак на американські об'єкти в регіоні. КВІР стверджує, що уразив і підпалив американський центр матеріально-технічного забезпечення в районі Міна-Абдалла в Кувейті та нібито знищив комплекс ППО Patriot. Армія Кувейту підтвердила, що засоби ППО відбивали атаку іранських безпілотників, але не підтвердила ураження військового об'єкта. Збройні сили Ірану також заявили про атаку безпілотниками на авіабазу Аль-Азрак в Йорданії — за версією Тегерана, цілями були місця базування винищувачів F/A-18, житловий корпус і склад обладнання. Пентагон і влада Йорданії ці твердження не підтвердили; Reuters зазначає, що перевірити їх незалежно не вдалося. Армія Йорданії заявила про перехоплення трьох іранських ракет. У Бахрейні вночі знову лунали сирени повітряної тривоги — місцеве МВС закликало жителів зберігати спокій і пройти в найближчі укриття; про перехоплені цілі, влучання чи постраждалих офіційно не повідомлялося.

Трамп: наступного тижня — електростанції та мости

У переддень блокади президент США Дональд Трамп дав інтерв'ю телеканалу Fox News, де попередив: якщо Тегеран не повернеться за стіл переговорів, Вашингтон наступного тижня завдасть ударів по мостах та електростанціях на території Ірану. «Удари по Ірану триватимуть, доки я не скажу, що досить», — заявив Трамп. За його словами, «в Ірану залишилося трохи сил для боротьби, але небагато. Енергетичні цілі в Ірані ми залишимо на кінець». Того ж вечора, на зустрічі в Білому домі з новим прем'єр-міністром Іраку Алі аз-Зейді, Трамп додав: «Ми дали їм шанс укласти угоду. Два дні тому в нас була домовленість. Вона вже була готова, а потім вони раптом не змогли на неї піти. Щось у ній їм не сподобалось. Вони вистрелили першими — і це була велика помилка з їхнього боку, бо відтоді ми б'ємо по них дуже потужно».

Іран: блокада не змусить сісти за стіл переговорів

Заступник міністра закордонних справ Ірану Каземе Гаріб-Абаді (Kazem Gharibabadi) заявив, що в Тегерана «наразі немає зобов'язань у контексті меморандуму про взаєморозуміння, зокрема щодо Ормузької протоки» — за його словами, домовленості з Оманом щодо протоки не досягнуто, а сама рамкова угода передбачала припинення війни проти Ірану на всіх фронтах, «що було порушено на території Ірану та в Лівані». «Якщо американці думають, що можуть змусити нас сісти за стіл переговорів блокадою, вони помиляються», — додав він. Президент Ірану Масуд Пезешкіан написав у мережі X, що «південь Ірану завжди був символом опору колоніалізму». Водночас КВІР заявив, що операції триватимуть, а Ормузька протока залишиться закритою, доки США не припинять ворожі дії: «Або всі країни регіону експортують нафту й газ, або жодна з них».

За чим насправді точиться бій: контроль над Ормузькою протокою

На відміну від попередніх раундів протистояння з Іраном, саме Ормузька протока — вузький, шириною близько 34 кілометрів, коридор між Іраном і Оманом — стала головним предметом суперечки. Іран атакує судна, які не отримали від нього дозволу на прохід або рухаються непогодженими маршрутами; США у відповідь б'ють по стратегічних іранських об'єктах. Після операції «Рев лева» Тегеран закріпив контроль над протокою де-факто: створив «Управління Перської протоки» (PGSA) — орган, який має погоджувати всі проходи суден у зоні протоки, і вимагає повного контролю над транзитом разом з Оманом, включно зі стягненням зборів за прохід.

Позиція Оману залишається суперечливою. За даними агентства Bloomberg, останніми тижнями Оман дав зрозуміти європейським офіційним особам, що повернення до довоєнного статус-кво неможливе і країна, ймовірно, стягуватиме певні збори із суден, що проходять протокою. Водночас міністр закордонних справ Оману Бадр аль-Бусаїді ще місяць тому заявляв, що «Оман не підтримує запровадження зборів із суден, які проходять протокою, дотримуючись норм міжнародного права». Члени іранського комітету з нацбезпеки та зовнішньої політики один за одним заявляли, що «Іран визначає умови в протоці» і «керуватиме протокою — з Оманом чи без нього».

Тегеран також спирається на пункт п'ятий меморандуму про взаєморозуміння з США, який, на його думку, дає підстави для майбутнього контролю: документ передбачав, що Іран «докладатиме максимум зусиль для безпечного проходу торгових суден без оплати лише протягом 60 днів» і вестиме діалог з Оманом «щодо майбутнього управління та морських послуг у протоці». Проте за міжнародним правом жодна правова рамка не дозволяє повне закриття протоки.

Позавчора Трамп заявляв, що США стануть «вартовим протоки» і стягуватимуть 20% зборів за прохід; глава МЗС Ірану Аббас Аракчі тоді відповів, що «Іран завжди був вартовим Ормузької протоки і залишиться ним назавжди», додавши, що «20% — це дуже багато, ми будемо справедливішими». Утім, учора Трамп відмовився від наміру запровадити мито на прохід — після цього ціни на нафту одразу пішли вниз. Замість зборів, за словами президента США, країни Перської затоки здійснять в економіку США масштабні торговельні та інвестиційні угоди.

Острови, за які точиться боротьба

У зоні протоки розташовані стратегічні іранські острови, які регулярно потрапляють під удари США. Острови Ларак, Хормоз і Кешм лежать безпосередньо на вході в протоку — Кешм має особливе значення через розмір і слугує передовою базою Ірану завдяки близькості до порту Бендер-Аббас. Ларак дає змогу відстежувати судноплавні маршрути, а Хормоз — ефективно контролювати морський прохід. У суперечці з ОАЕ також перебувають острови Великий і Малий Тонб та Абу-Муса. Острів Кіш, ще один важливий вузол на захід від протоки, зазнав ударів останніми днями; там-таки розташовані острови Лаван і Сірі, які використовує іранський флот. Спочатку в протоці існувало три окремі судноплавні коридори: північний — під контролем Ірану, де прохід можливий лише за погодженням з PGSA; центральний, яким користувалися до війни; і південний, уздовж берегів Оману, прохід яким Іран наразі забороняє. У червні Оман відкрив тимчасовий морський коридор, що вимагає узгодження з Міжнародною морською організацією, — Тегеран цього рішення не визнав.

Апдейт 15 липня, 10:12

Офіційна речниця уряду Ірану Фатеме Мохаджерані заявила, що внаслідок американських ударів по південних районах країни за останні дні загинули понад 30 людей. Подробиць про місця ударів, кількість постраждалих і статус загиблих вона не навела. Окремо повідомлено про загибель семи іранських військових на південному сході країни. Раніше іранська влада вже повідомляла про жертв і поранених унаслідок американських атак у прибережних районах і біля Ормузької протоки. Незалежно підтвердити названу іранською стороною кількість загиблих поки неможливо.

Апдейт 15 липня, 13:43

Удень 15 липня CENTCOM заявив про початок нової хвилі ударів по військових об'єктах в Ірані — цього разу вдень, а не вночі, як було раніше. Мета атак, за словами командування, — подальше послаблення військових можливостей Ірану, які використовуються для атак на торгові судна в Ормузькій протоці. З Ірану надходять повідомлення про вибухи на півдні країни.

В інтерв'ю Fox News Дональд Трамп не виключив наземну операцію. На запитання, чи відкидає він обмежену наземну операцію, відповів: «Я не хочу цього заявляти, але сказав би, що ні. Якби вважав це доречним, діяв би відповідно». Президент натякнув, що наземні дії за США можуть виконати «інші сторони»: «Іноді потрібна наземна операція, але в нас є інші сторони, які можуть виконати цю роботу за нас».

Трамп також уперше розкрив деталі щодо острова Харг (Kharg) — одного з головних вузлів експорту нафти Ірану. За його словами, американські сили вже атакували острів «двічі, навіть тричі», але з чіткою вказівкою не зачіпати нафтові об'єкти: «Моя настанова була бити по всьому, крім нафтових об'єктів, тримати безпечну дистанцію і не чіпати нафту, оскільки вона становить значну частку світової економіки, і я не хочу їй зашкодити». Удар по нафтових об'єктах острова, за словами Трампа, залишається на порядку денному, але наразі малоймовірний: «Можливо, зробимо це в майбутньому, але зараз це видається малоймовірним». На запитання про можливе захоплення самого острова відповів: «Якщо ми достатньо їх послабимо й відкинемо назад, я б точно це зробив».