Іранська сторона через посередників передала адміністрації США комплексне пропозицію щодо деескалації, що складається з трьох послідовних етапів. За інформацією ліванського інформаційного агентства Al Mayadeen, Тегеран наполягає на суворій черговості виконання пунктів цієї формули.


Перший етап ініціативи передбачає повне припинення війни та отримання Іраном твердих юридичних гарантій того, що бойові дії проти ісламської республіки та Лівану не будуть поновлені. Згідно із запропонованим планом, лише після стабілізації військової ситуації сторони зможуть перейти до другої фази діалогу.


Другий етап переговорів стосується майбутнього режиму управління Ормузькою протокою. Тегеран висловив готовність обговорювати це питання за обов’язкової координації з Оманом. Іранський високопоставлений дипломат Аббас Аракчі раніше підтвердив, що переговори, які відбулися в Омані, були присвячені саме питанням забезпечення безпечного проходу через цю стратегічно важливу протоку. Дискусії відбуваються на тлі припинення прямого діалогу зі США та побоювань Тегерана щодо прямих контактів.


Третім і завершальним етапом має стати обговорення іранської ядерної програми. Позиція Ірану залишається жорсткою: представники країни категорично відмовляються починати дискусії щодо ядерного досьє, доки не буде досягнуто остаточної угоди за першими двома пунктами, включно з гарантіями безпеки та статусом стратегічної протоки.


Геополітичний контекст та реакція США

На тлі цих іранських пропозицій, колишній президент США Дональд Трамп 23 червня заявив, що Сполучені Штати «заберуть ядерний пил» Ірану в рамках майбутніх переговорів. Цей вислів є метафоричним та, ймовірно, означає повний або значний демонтаж іранської ядерної програми, щоб вона не могла бути використана для створення ядерної зброї. Це вказує на потенційно жорсткішу позицію адміністрації Трампа щодо Ірану, якщо він повернеться до Білого дому, на відміну від угоди 2015 року (JCPOA), з якої Трамп раніше вивів США.


Вплив на Ізраїль та українську громаду

Будь-яка ескалація або, навпаки, успішна деескалація напруги навколо ядерної програми Ірану безпосередньо впливає на безпеку Ізраїлю. Іран розглядається Ізраїлем як екзистенційна загроза, і заходи, спрямовані на обмеження його ядерних амбіцій, зазвичай вітаються. Стабільність та безпека Ізраїлю є критично важливими для добробуту української діаспори, яка проживає в країні. Посилення тиску на Іран може розглядатися як позитивний крок до забезпечення регіональної безпеки.


Ситуація навколо Ормузької протоки та ірано-американських відносин має опосередкований, але важливий вплив на Ізраїль та, відповідно, на українську громаду в країні. Нестабільність у Перській затоці негативно позначається на світових цінах на нафту. Зростання цін на енергоносії призводить до збільшення вартості життя в Ізраїлі, що безпосередньо відчувають репатріанти та українські біженці, які адаптуються до нових умов. Ізраїль уважно стежить за регіональною активністю Ірану. Дипломатичні маневри Ірану розглядаються крізь призму регіональної безпеки.


Зв'язок між Іраном, Україною та Ізраїлем

Іран є ключовим постачальником дронів та іншого військового обладнання для Росії, яке активно використовується у війні проти України. Жорстка позиція США щодо Ірану, спрямована на обмеження його військового та ядерного потенціалу, може опосередковано послабити можливості Тегерана підтримувати агресію Росії. Це може бути вигідно Україні, оскільки зменшує доступність іранської зброї для ворога. Дії, що посилюють тиск на Іран, можуть зміцнити міжнародний фронт проти країн-агресорів та їхніх пособників, що є спільним інтересом як для Ізраїлю, так і для України. Спільна протидія іранській загрозі може створювати додаткові точки дотику та поглиблювати співпрацю між Києвом та Єрусалимом у сфері безпеки та обміну розвідданими.