Тулсі Габбард, яка очолювала Національну розвідку США протягом останніх півтора року, залишає свою посаду. Про це рішення вона повідомила президенту Дональду Трампу під час особистої зустрічі в Овальному кабінеті. Офіційною причиною відходу називається критичний стан здоров’я її чоловіка, Абрагама Сліпена, у якого діагностували рідкісну форму раку кісток. У своєму листі про відставку Габбард зазначила, що її совість не дозволяє їй продовжувати виконувати напружені державні обов’язки, поки її чоловік бореться за життя самотужки.

Політичний підтекст: відставка чи звільнення?

Попри офіційну версію про сімейні обставини, джерела видання Reuters стверджують, що Тулсі Габбард фактично «змусили піти». Останнім часом у Білому домі зростало невдоволення її ізоляціоністською позицією. Зокрема, Габбард послідовно виступала проти американського військового втручання за кордоном. Конфлікт досяг піка в червні минулого року під час підготовки операції «Ам Келаві» (удару по ядерних об’єктах), коли вона публічно розкритикувала «елітарний військовий істеблішмент» у своєму відеозверненні.

Аналітики зазначають, що відставка Габбард вписується в ширшу хвилю кадрових чисток у кабінеті Трампа. Раніше посаду залишила генеральна прокурорка Пам Бонді, і Габбард, за повідомленнями, була наступною «на черзі» через те, що президент почав обмежувати її доступ до стратегічних нарад та прийняття ключових рішень.

Реформи в розвідці та резонансні розсекречення

За час свого перебування на посаді Тулсі Габбард ініціювала радикальні зміни в структурі американських спецслужб. Вона зосередилася на скороченні бюджетів та ліквідації програм «різноманітності та інклюзивності» (DEI) в розвідувальних органах. Одним із найгучніших кроків стало розсекречення понад 500 000 сторінок урядових документів. Серед них — матеріали розслідування щодо зв’язків кампанії Трампа з Росією, а також архіви, що стосуються вбивств Джона Кеннеді та його брата Роберта Кеннеді.

Габбард стверджувала, що оприлюднені документи доводять політизацію розвідки чиновниками адміністрації Обами з метою підриву першої перемоги Трампа. Крім того, вона створила спеціальну робочу групу для виявлення випадків «зловживання державними інститутами» з боку попередньої адміністрації Байдена.

Безпекові показники та боротьба з тероризмом

Попри політичні суперечки, діяльність Національного контртерористичного центру під керівництвом Габбард демонструвала високу інтенсивність. Згідно зі звітами, лише у 2025 році оперативним службам вдалося запобігти в’їзду до США понад 10 000 осіб, пов’язаних із терористичними організаціями та наркокартелями. До списку спостереження за потенційними терористами було додано понад 85 000 нових прізвищ.

Відхід Габбард знаменує собою кінець періоду «ізоляціоністського експерименту» в керівництві розвідки. Подальший курс відомства залежатиме від того, хто стане її наступником, проте вже зараз очевидно, що Білий дім прагне повернути розвідувальну спільноту до більш традиційної та скоординованої моделі роботи, орієнтованої на активну зовнішню політику.