Король Чарльз III розпочав свій перший державний візит до США як монарх, що триватиме чотири дні. Цей візит відбувається на тлі найглибшої кризи у відносинах між Сполученим Королівством та Сполученими Штатами за останні 70 років. Монарх зустрівся з президентом Дональдом Трампом у Білому домі, де його та королеву Каміллу приймали на «чаювання». Трамп утримався від заяв для преси під час прийому.


Метою візиту, першого для британського монарха до США з 2007 року, є відзначення 250-ї річниці проголошення незалежності США від правління короля Георга III та підкреслення тісних зв’язків, що склалися між союзниками. Урядові кола в Лондоні сподіваються, що візит допоможе пом’якшити різку критику з боку Трампа, який розгніваний на прем’єр-міністра Кіра Стармера через відмову Великої Британії активно підтримати США у конфлікті з Іраном.


Причини напруженості між союзниками

Напруженість у відносинах виникла через неодноразові звинувачення Трампа на адресу Великої Британії та Кіра Стармера під час конфлікту з Іраном. Лондон, як і інші союзники США по НАТО, відмовився виконати заклики Трампа щодо допомоги у відкритті Ормузької протоки, заблокованої Іраном. Цей крок європейські країни розцінили б як пряме втручання у війну. Спочатку Велика Британія також не дозволяла США використовувати свої бази для атак на Іран, але під американським тиском згодом дозволила їх використання для «оборонних потреб», включно з ударами по ракетних базах Ірану. Трамп звинуватив Стармера у боягузтві, заявивши, що той «не Черчилль», і пообіцяв «запам’ятати» відмову європейських країн. Він також образливо відгукнувся про Військово-морські сили Великої Британії, назвавши їхні авіаноносці «іграшками» порівняно з американським флотом.


Крім того, нещодавній витік внутрішнього листа високопоставленого представника Пентагону викликав обурення у Великій Британії. У листі йшлося про обговорення в адміністрації США способів «покарання» союзників по НАТО, зокрема шляхом зміни нейтральної позиції США щодо суверенітету над Фолклендськими островами. Ці острови перебувають під контролем Великої Британії з 1833 року, але сусідня Аргентина претендує на них, що призвело до кровопролитної війни у 1982 році. Загроза зміни позиції США щодо Фолклендських островів є значним кроком, оскільки це може підірвати територіальну цілісність Великої Британії та створити небезпечний прецедент у міжнародному праві.


Графік та особливості візиту

Після зустрічі в понеділок, у вівторок вранці за східноамериканським часом у Білому домі відбудеться офіційний прийом для короля та королеви, що включатиме військовий парад за участю 800 військовослужбовців та салют із 21 гармати. Заплановано офіційну зустріч в Овальному кабінеті. Кульмінацією візиту стане виступ Чарльза III перед Конгресом США у вівторок ввечері за ізраїльським часом. Він стане лише другим британським монархом, який виступить там, після королеви Єлизавети II у 1991 році. У середу король відвідає Нью-Йорк, де вшанує пам’ять жертв терактів 11 вересня. У четвер він знову зустрінеться з Трампом у Білому домі для прощання, а потім відвідає Вірджинію, де ознайомиться з проєктом екологічного збереження, що є пріоритетом для монарха.


Букінгемський палац уточнив, що король не зустрінеться з жертвами педофіла Джеффрі Епштейна, справу якого пов’язують з братом Чарльза, принцом Ендрю. Раніше цього року Ендрю був заарештований та перебуває під слідством за підозрою у витоку інформації Епштейну. Також не очікується зустрічі короля зі своїм молодшим сином, принцом Гаррі, який проживає у Каліфорнії та має напружені стосунки з королівською родиною.


Дональд Трамп, відомий шанувальник британської королівської родини, висловив сподівання, що візит Чарльза III може покращити відносини з Лондоном, назвавши короля «сміливою та великою людиною». Дипломатичні джерела Reuters зазначають, що під час приватних зустрічей король матиме можливість відверто поспілкуватися з президентом, хоча його роль не полягає у зміні політичних позицій. Основна мета візиту — озирнутися на співпрацю та дивитися вперед, не зосереджуючись надмірно на поточних розбіжностях. Це підкреслює прагнення зберегти довгострокові стратегічні зв’язки, попри політичні розбіжності, що впливають на безпекову архітектуру.