Четвертий округ штату Кентуккі зазвичай не привертає надмірної уваги на загальнонаціональному рівні, проте цьогорічні республіканські праймеріз стали одними з найдорожчих та найзапекліших в історії США. Томас Массі, який представляв цей округ майже 14 років, опинився в епіцентрі політичного шторму. У центр протистояння лягли не лише питання внутрішньої економіки, а й гостра критика Массі щодо зовнішньої політики США, зокрема його послідовна опозиція до пакетів військової допомоги Ізраїлю та виступи проти ймовірної війни з Іраном.

Політична ліквідація та роль Дональда Трампа

Протягом останнього року Томас Массі став серйозним подразником для Дональда Трампа. Конгресмен не лише вимагав оприлюднення «файлів Епштейна», а й публічно критикував величезні витрати на державні об’єкти у Вашингтоні. Терпіння Трампа увірвалося, і він особисто підтримав опонента Массі — колишнього бійця елітного підрозділу Navy SEALs Еда Галлрейна. Вперше за десятиліття Массі зіткнувся з реальною загрозою своєму кріслу, підсиленою щоденними атаками Трампа в соціальних мережах. Як зазначають аналітики Politico, коли Трамп вирішує завершити чиюсь кар’єру в Республіканській партії, він зазвичай досягає мети.

Грошове цунамі від AIPAC

Окрім конфлікту з Трампом, Массі вступив у пряму конфронтацію з AIPAC (Американо-ізраїльський комітет з громадських зв’язків). Ця лобістська організація, що переживає трансформаційний період, інвестувала понад 9 мільйонів доларів у кампанію проти Массі. Ще 7 мільйонів доларів надійшли від Super PAC, пов’язаного з оточенням Трампа. Загальні витрати на рекламу в цьому окрузі сягнули безпрецедентних 32 мільйонів доларів. У відповідь Массі навіть подав провокаційний законопроєкт, який він назвав «Законом про AIPAC», намагаючись змусити організацію зареєструватися як іноземний агент. Хоча документ не мав шансів на ухвалення, він став символом відкритої війни між конгресменом та проізраїльським лобі.

Криза двопартійної підтримки та нові виклики

Поразка Массі є лише частиною ширшої картини. AIPAC, заснована ще у 1954 році, наразі стикається з глибокою кризою ідентичності. Протягом десятиліть організація дотримувалася принципу двопартійності, проте зараз вона змушена вести агресивну боротьбу на обох флангах. Якщо в Республіканській партії Массі був рідкісним винятком, то серед Демократичної партії антиізраїльські настрої стають дедалі помітнішими. Наприклад, у Філадельфії перемогу на праймеріз здобув Кріс Рабб, чия кампанія базувалася на жорсткій критиці Ізраїлю та лобізму. Його перемога фактично гарантує йому місце в Конгресі, оскільки республіканці не виставили проти нього кандидата.

Ерозія впливу та майбутнє лобізму

Навіть ті політики, яких раніше вважали надійними союзниками Ізраїлю, починають змінювати риторику. Максін Декстер, яка отримала значну фінансову підтримку від проізраїльських структур у боротьбі проти прогресистів, нещодавно закликала припинити постачання наступального озброєння Ізраїлю. Це свідчить про те, що навіть величезні фінансові вливання (витрати на лобізм у Вашингтоні у 2025 році вперше перевищили 5 мільярдів доларів за даними OpenSecrets) більше не гарантують беззаперечної лояльності. Політика прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу та дії нинішнього уряду Ізраїлю стають фактором, що дедалі більше розколює американський політикум, змушуючи AIPAC відмовлятися від старої стратегії невтручання та переходити до прямого фінансування виборчих перегонів через власні політичні комітети.