Офіційна статистика: спад кількості арештів

Поліція Ізраїлю оприлюднила дані, які вказують на різке скорочення кількості затримань під час протестних акцій у 2025 році. Згідно зі звітом, наданим Walla, якщо у 2024 році було зафіксовано 193 арешти учасників демонстрацій, то за 11 місяців 2025 року цей показник впав до 37. Для порівняння, у 2023 році, який став першим повним роком каденції міністра національної безпеки Ітамара Бен-Гвіра, поліція зафіксувала 142 арешти.

Слід зазначити, що окремий статистичний облік затримань саме на протестах правоохоронці почали вести лише з 2023 року. До того моменту дані про затримання були загальними, без виокремлення політичних чи громадських акцій. Загальна кількість «עיכובים» (затримань для з’ясування обставин) у 2025 році склала 125 365 випадків, що лише трохи більше за показник 2024 року (124 274), але значно менше, ніж у 2020 році (152 039).

Альтернативні дані: погляд правозахисників

Організація «Отеф Га-Ацурім» (мережа підтримки затриманих) представляє діаметрально протилежну картину. За їхніми даними, з 1 січня 2023 року в рамках протестів було затримано 2 705 осіб, з яких 1 625 припадають на період після 7 жовтня 2023 року. Динаміка, яку фіксують правозахисники, також демонструє спад, але в інших масштабах: у 2023 році було затримано близько 1 100 осіб, у 2024 — 956, у 2025 — 493, а за поточний період 2026 року — 134 особи.

Смадар Лагав-Авнштейн, генеральна директорка «Отеф Га-Ацурім», пояснює розбіжність цифр тим, що їхня статистика включає всіх затриманих, які звернулися за юридичною допомогою. Вона наголошує: «З 2024 року дійсно спостерігається тенденція до зниження, але це не стосується випадків необґрунтованих затримань із застосуванням сили». Правозахисниця підкреслює, що зменшення кількості затримань у 2025 році безпосередньо пов’язане зі зменшенням інтенсивності самих протестів.

Дискусія навколо методів поліції

Питання коректності поліцейських дій залишається гострим. Смадар Лагав-Авнштейн критикує високі цифри загальних затримань (понад 125 тисяч на рік), називаючи їх «неприпустимими». За її словами, поліція має надати чітке пояснення, чому така велика кількість громадян піддається процедурі «עיכוב» (затримання для перевірки), навіть якщо вони не були формально заарештовані.

Ситуація створює правовий парадокс: офіційні звіти поліції свідчать про гуманізацію або зниження агресивності в роботі з мітингувальниками, тоді як громадський сектор вказує на системну проблему з використанням сили під час короткострокових затримань. Це невідповідність викликає запитання щодо того, чи змінилася реальна політика правоохоронних органів під керівництвом Бен-Гвіра, чи просто змінився формат обліку правопорушень.

Наслідки для безпекового сектору

Для ізраїльського суспільства цей розрив у цифрах свідчить про глибоку кризу довіри між протестними рухами та поліцією. Довгостроковий ефект такої ситуації полягає у зростанні правової напруги. Якщо держава не зможе пояснити механізм «затримань для з’ясування обставин», це продовжуватиме підживлювати критику про нібито «політизацію» роботи поліцейських підрозділів. У майбутньому це може призвести до посилення судових позовів проти міністерства національної безпеки та вимог щодо реформування протоколів затримання на масових заходах.