24 квітня 2026 року, на тлі посилення економічного тиску на Тегеран, президент США Дональд Трамп заявив про очікування бомбардування Ірану у випадку, якщо дипломатичні зусилля не приведуть до укладення угоди. Ці слова прозвучали в період, коли американські посланці вирушають на переговори до Пакистану, а США оголошують про нові масштабні санкції.


Заяви Трампа та посилення санкцій

Президент Дональд Трамп ввечері 24 квітня заявив, що Іран планує подати пропозицію, яка має задовольнити вимоги Сполучених Штатів. Він також зазначив, що представники, які ведуть переговори з Іраном, наразі спілкуються з «людьми, що перебувають на владних позиціях». За даними видання Ma'ariv, Трамп прямо заявив: «Якщо угоди з Іраном не буде — я очікую бомбардування».


Паралельно з цим, американські санкції продовжують посилюватися проти режиму аятол у Тегерані. Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що в рамках операції «Економічний гнів» Сполучені Штати нарощують економічний тиск на Іран. «Ми продовжуємо систематично завдавати ударів по здатності Тегерана виробляти, переміщувати та повертати кошти», — наголосив Бессент.


Зокрема, були введені санкції проти цифрових гаманців, пов'язаних з Іраном, що призвело до заморожування близько 344 мільйонів доларів у криптовалютах. За словами Бессента: «Ми будемо відстежувати гроші, які Іран намагається вивести з країни, і завдамо удару по всіх каналах фінансування режиму».


Крім того, Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти великого незалежного китайського нафтопереробного заводу та близько 40 інших об'єктів, включаючи судна та власників компаній, що є ключовим каналом для експорту іранської нафти. Згідно з повідомленням, цей крок спрямований на «завдання удару по основним джерелам доходу іранського режиму, які фінансують тероризм та дестабілізуючу діяльність на Близькому Сході».


У Вашингтоні підкреслюють, що це є частиною політики «максимального тиску» в рамках операції, метою якої є порушення мережі нелегальної торгівлі енергоресурсами Ірану та посилення економічного тиску на Тегеран.


Дипломатичні маневри: місія до Пакистану та заперечення Тегерана

Речниця Білого дому Керолін Левітт підтвердила, що американські посланці Стів Віткофф та Джаред Кушнер вирушать до Пакистану для переговорів з іранським представником Аббасом Аракчі. За словами Левітт, Іран звернувся з проханням провести переговори віч-на-віч, до чого раніше закликав Трамп. «Тому президент відправляє Стіва та Джареда, щоб почути, що вони мають сказати, і ми сподіваємося, що це буде продуктивна розмова, яка допоможе просунути угоду», — додала вона. «Чи є ознаки того, що іранці більш готові прийняти американські умови, ніж минулого разу? Побачимо, і це частина причини, чому Джаред і Стів їдуть. Президент завжди віддає перевагу дипломатії, це завжди його перший варіант. І він готовий зробити це і зараз».


Тим часом, іранські ЗМІ повідомляють, що міністр закордонних справ Аббас Аракчі прибув до Пакистану, але стверджують, що це не новий раунд переговорів зі США, а зустріч з його пакистанським колегою, на якій він передасть заперечення Тегерана щодо американської пропозиції. За даними Reuters, віцепрезидент Джей Ді Венс не поїхав, оскільки голова іранського парламенту Мохаммад Калібаф також залишився в Тегерані. Раніше Аракчі написав у своєму акаунті X, що вирушає у важливе турне до Ісламабаду, Маската та Москви з метою «тісної координації з партнерами з двосторонніх питань та консультацій щодо регіональних подій».


Аналітичний блок: Вплив на Ізраїль та українську громаду

Розвиток подій навколо Ірану має пряме та значне значення для Ізраїлю, який розглядає іранський режим як одну з головних загроз своїй національній безпеці. Заяви Трампа про можливе «бомбардування» та політика «максимального тиску» з боку США викликають підвищену увагу в Єрусалимі. Хоча дипломатичні зусилля можуть здаватися привабливими, Ізраїль традиційно скептично ставиться до будь-яких угод, які не ліквідують ядерну програму Ірану та його підтримку терористичних угруповань у регіоні. Будь-яка ескалація конфлікту або, навпаки, укладення потенційно «слабкої» угоди, може безпосередньо вплинути на безпекову ситуацію в Ізраїлі.


Для української громади в Ізраїлі, яка вже стикається з викликами інтеграції та адаптації в умовах регіональної нестабільності, посилення напруженості з Іраном може означати зростання відчуття непередбачуваності та занепокоєння. Хоча прямих наслідків для повсякденного життя може не бути негайно, загальне погіршення безпекової ситуації в країні та регіоні завжди впливає на психологічний стан населення. Інвестиції, туризм та загальна економічна стабільність, що є важливими для нових репатріантів, можуть бути під загрозою в разі ескалації.


Щодо відносин між Ізраїлем та Україною, фокус Ізраїлю на власних регіональних загрозах може вплинути на його здатність або бажання активно втручатися в інші міжнародні конфлікти. Хоча Ізраїль продовжує надавати гуманітарну допомогу Україні, будь-яка значна ескалація на Близькому Сході вимагатиме повного зосередження Єрусалима на власних оборонних та дипломатичних пріоритетах, що потенційно може вплинути на темпи та обсяги підтримки України.