Зміна формату присутності ЦАХАЛу в Лівані

ЦАХАЛ здійснив переформатування своїх сил у Південному Лівані, скоротивши чисельність угруповання з п’яти до трьох дивізій. Згідно з офіційними даними, дві дивізії наразі виконують оборонні функції, тоді як 36-та дивізія зосереджена на активних наступальних операціях. Попри високу інтенсивність зусиль бійців, виникає питання щодо доцільності обраного курсу. Військові дії в Лівані нагадують «копіювання» стратегії, що застосовувалася в Секторі Газа. Існує ризик, що результатом стане не знищення терористичної загрози, а її поступове відновлення на тлі руйнувань, які не приносять стратегічного успіху.

Відповідальність за прийняття рішень

Аналізуючи процес планування війни, неможливо ігнорувати роль вищого військового керівництва. Хоча політичний кабінет часто стає об’єктом критики, основна відповідальність за оперативні рішення лежить на Генеральному штабі та особисто на начальнику Генерального штабу. Військові командири не можуть ухилятися від відповідальності, посилаючись на некомпетентність політиків. Наземна операція була спланована заздалегідь, і ЦАХАЛ доклав зусиль, щоб спровокувати Хезболлу на відкритий конфлікт. Організація, яка на той момент була виснаженою та втрачала популярність серед ліванців, почала масований обстріл у березні, що стало формальним приводом для початку операції.

Зміна ролі США та реалії бойових дій

Значною відмінністю нинішнього конфлікту від подій 1982 та 2006 років є позиція Сполучених Штатів. Раніше американська адміністрація виступала стримуючим фактором для Ізраїлю, проте цього разу Вашингтон активно підтримував дії проти Хезболли через наявні рахунки з угрупованням. Як зазначає аналітик, американська підтримка є суттєвим бонусом, але не вирішальним фактором успіху. Початковий план передбачав контроль над територією глибиною до шести кілометрів від кордону, щоб унеможливити обстріли протитанковими ракетами. Однак, як показує досвід, нейтралізація однієї загрози (ПТРК) призводить до появи іншої (ракетні обстріли та активність на поверхні), що свідчить про недооцінку стійкості противника.

Технологічні виклики та майбутнє Лівану

Ізраїльська оборонна промисловість зосередилася на розробці високотехнологічних та дорогих засобів захисту, проте виявилася не готовою до масового використання противником дешевих дронів. Поки найкращі фахівці працюють над вирішенням цієї проблеми, 36-та дивізія продовжує знищувати інфраструктуру Хезболли в районах, що межують з Метулою та Місгав-Ам. Приклад селища Кантара є показовим: у кожному будинку було виявлено зброю, а під землею — два кілометри тунелів. Військові пояснюють руйнування необхідністю створення безпечного простору, проте існує побоювання: коли мільйон переміщених ліванців повернуться додому і побачать руїни, це може стати каталізатором для відновлення підтримки Хезболли. Політика «ліквідації лідерів» дає тимчасовий ефект, але часто призводить до появи ще більш радикальних наступників, що ставить під сумнів ефективність такої стратегії у довгостроковій перспективі.